29 серпня — Церква святкує Перенесення з Едеси Нерукотворного Образу Спасителя

29 серпня за новим стилем Церква святкує Перенесення з Едеси в Константинополь Нерукотворного Образу Спасителя нашого Іісуса Христа. 

Образ Нерукотворного Спаса має таку назву через те, що найперший образ був зроблений не майстрами живопису, а Самим Спасителем, про що йдеться в описаній нижче історії свята. Звичайно, що всі інші образи є тільки списком з того першого образу, або взагалі тільки його зображенням. І всі інші зображення Нерукотворного Спаса вже “рукотворні”, тобто зроблені руками людей. Але через таке “копіювання” люди змогли донести до цього часу і саму історію появи образу.

Історія походження

Згідно Передання, Авгар V Ухама, цар Едеського царства, захворів важкою хворобою – проказою. У зв’язку з невдалими спробами лікування серед своїх лікарів, він направив до Христа свого архіварія Ханна (Ананію) з листом-запрошенням, в якому просив Христа прийти в Едес і зцілити його. Ханнан був художником, і Авгар доручив йому, якщо Спаситель не зможе прийти, написати Його образ і принести йому. Ханнан застав Христа оточеним густий натовпом; він встав на камінь, з якого йому було видніше, і спробував зобразити Спасителя. Бачачи, що Ханнан хоче зробити Його портрет, Христос попросив води, вмився, витер Своє лице платом, і на цьому платі відбився Його образ. Спаситель передав цей плат Ханнанові з велінням віднести його та лист своєму господареві. У цьому листі Христос відмовлявся йти в Едес Сам, кажучи, що йому належить виконати те, на що Він посланий. Але Він пообіцяв у належний час направити до Авгаря одного із Своїх учнів.

Отримавши портрет, Авгар зцілився від хвороби, але обличчя його залишалося ще пошкодженим.

Після П’ятидесятниці в Едес пішов святий апостол Фадей, один з 70-ти, закінчив зцілення Авгаря і навернув його у християнство. Авгар прикріпив образ до дошки і помістив в ніші над міськими воротами, скинувши звідти ідола.

Один з правнуків Авгаря, що правив Едесою, впав у ідолопоклонство і хотів знищити Нерукотворний Образ. Тоді єпископ міста замурував ікону в міській стіні із запаленою перед нею лампадою. З часом місце це було забуто.

Знайдення Образу

Образ був знову здобутий, коли місто Едеса було обложене перським царем Хозроєм I в 544 або 545 році.

Положення міста та його жителів здавалася безнадійним, і тоді єпископу Евлавію з’явилася Пресвята Богородиця і повеліла дістати з ніші замурований Образ, який врятує місто від ворога.

Розібравши нішу, єпископ знайшов Нерукотворний Образ: перед ним горіла лампада, а на глиняній дошці, що закривала нішу, було подібне ж зображення. На згадку про це в Православній Церкві існує два типи ікон Нерукотворного Спаса: лик Спасителя на убрусі, або Убрус, і лик без Убруса, т.зв. Чрепіє.

Після проведення хресного ходу з Нерукотворним Образом по стінах міста, перське військо відступило.

У 630 році Едесою оволоділи араби, але вони не перешкоджали поклонінню Нерукотворному Образу, слава про який поширилася по всьому Сходу. У VIII столітті християни святкували на честь Нерукотворного Образу в багатьох місцях.

Починаючи з 843 року свято Нерукотворного Образу збігалося в Едесі з Торжеством Православ’я.

Перенесення в Константинополь

У 944 році візантійські імператори Костянтин Багрянородний і Роман I купили Нерукотворний Образ у Едесси. 16 серпня він був урочисто перенесений до Константинополя і поміщений у Фароському храмі Богоматері.

На честь цієї події 16 серпня був встановлене церковне свято Перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного Образа (Убруса) Господа Іісуса Христа.

Існує кілька переказів про подальшу долю Нерукотворного Образу. По одному – його викрали хрестоносці за часів їхнього панування в Константинополі (1204-1261), але корабель, на який була взята святиня, потонув у Мармуровому морі. За іншими переказами, Нерукотворний Образ був переданий близько 1362 в Генуї, де зберігається в монастирі на честь апостола Варфоломія.

Згадка в древніх джерелах

Давні автори не згадують про Нерукотворний Образ аж до V століття. Це пояснюється, мабуть, тим, що образ залишався замурованим, місцезнаходження його не було відомим і про нього забули.

Найдавніша відома згадка про образ знаходиться в пам’ятнику, названому «Вчення Адда».

Євагрій схоластик згадує його в «Церквной історії» і називає образ «богозданною іконою».

За часів іконоборства на Нерукотворний Образ спирається прп. Іоанн Дамаскін. У 787 році отці VII Вселенського Собору згадують його кілька разів.

Джерело

Přečtěte si také