14 травня Православна Церква вшановує пам'ять священномученика Макарія, митрополита Київського
1 травня / 14 травня Православна Церква вшановує пам'ять священномученика Макарія, митрополита Київського.
Святитель Макарій народився в знатній російсько-литовської сім'ї, в молодості постригся в Віленському Свято-Троїцькому монастирі і був там настоятелем. У 1495 році він був зведений в сан митрополита Київського.
Митрополит Макарій докладав багато зусиль до послаблення внутрішніх чвар серед духовенства і мирян, дбав про розвиток Київської митрополії. На свої особисті кошти впорядкував і прикрасив багато храмів і монастирів. Він оберігав та захищав права православних від католиків. Для цього навіть вживав заходів, щоб схилити литовського великого князя Олександра до православних.
Деякий час жив в столиці Литви, так як Київ постійно піддавався набігам кримських татар.
Київ лежав тоді в руїнах і протягом довгих років уже не бачив митрополита в своїх стінах. Вся область була розорена татарами, і святитель знав, що вони перерізали всі дороги. Але, незважаючи на небезпеку, митрополит вважав за свій обов'язок здійснити подорож до Києва, щоб вирішити багато церковні справи і, головне, зайнятися відновленням зруйнованого Софійського собору.
1 травня 1495, в недільний день, митрополит зупинився для звершення Божественної літургії в селі Стрігалове на березі Прип'яті. Під час богослужіння його сповістили про наближення татар. Звернувшись до стривожених паломників, святитель сказав: «Діти, ідіть всі, мій же обов’язок залишатися тут!» Народ розбігся, а він в повній самоті продовжував священнодіяти. Коли татари втекли, віруючі повернулися в храм. Вони знайшли святителя Макарія лежачим біля святого престолу, з відсіченою шаблею головою.
Святі останки його було перевезено до Києва і поховано в соборі Святої Софії, який був тоді закритий, розорений та запущений. З тих пір в ньому часто чули таємничий спів незримого хору, а перед гробницею священномученика знаходили запалені свічки, запалені невідомою рукою. У XVII ст. після зцілень, що відбулися за заступництвом священномученика митрополита Макарія, він був зарахований до лику святих.
Тропар:
Божественныя Безкровныя совершая Жертвы,/ кровь твою, от безбожных агарян излиянную,/ в жертву непорочную принесл еси Владыце твоему, Пастыреначальнику Христу./ Егоже моли, молим тя,/ пролити гнев на языки, хотящия браней;/ христолюбивое воинство наше на враги укрепи/ и стадо твое от всяких бед неврежденно соблюди,/ тебе бо крепкаго заступника почитаем,/ новый свяшенномучениче,/ святителю блаженный Макарие.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.