5 липня Церква вшановує пам'ять священномученика Євсевія, єпископа Самосатского

Священномученик Євсевій, єпископ Самосатський, твердо стояв за православне сповідання, затверджене на I Вселенському Соборі в Нікеї в 325 році, за що терпів переслідування від аріан, які неодноразово лишали його кафедри і піддавали засланню.
 
Імператор Констанцій, покровитель аріан, дізнавшись про те, що у святителя Євсевія зберігається соборний акт про обрання на Антіохійську кафедру православного архієпископа Мелетія, послав до нього наказ віддати цей акт. Святитель рішуче відмовився виконувати наказ. Розгніваний імператор послав сказати, що якщо він не віддасть акт, йому відсічуть праву руку. Святий Євсевій простягнув посланцю обидві руки зі словами: "Відсікайте, але акту собору, в якому викривається злість і беззаконня аріан, я не віддам". Імператор Констанцій здивувався сміливості єпископа, і не заподіяв йому шкоди.

Після імператора Констанція запанував Юліан Відступник, який почав відкрите гоніння на християн. Святитель Євсевій, приховуючи свій сан, в одязі воїна пройшов через всю Сирію, Фінікію і Палестину, стверджуючи християн в православній вірі. Він відправляв у порожні церкви священиків і дияконів, висвячував єпископів, які відкидали аріанську єресь.

Після загибелі Юліана Відступника запанував благочестивий цар Іовіан, в правління якого переслідування припинилося. Архієпископ Мелетій, що повернувся  з заслання, за порадою святого Євсевія в 379 році скликав в Антіохії Помісний Собор. В ньому взяли участь 27 єпископів і було підтверджено православне віровчення, прийняте на I Вселенському Соборі.

Аріани, страхаючись твердих сповідників Православ'я – святителів Мелетія, Євсевія і Пелагія, які користувалися великою повагою імператора, поставили свої підписи під соборним визначенням.

Після смерті імператора Іовіана почалося правління аріанина Валента. Православні знову стали піддаватися переслідуванням. Святий Мелетій був вигнаний у Вірменію, святий Пелагій – в Аравію, а святителя Євсевія було засуджено до ув'язнення у Фракії. Отримавши царський указ, святий Євсевій, аби не допустити народного збурення,  вночі виїхав з Самосати. Дізнавшись про від'їзд єпископа, віруючі наздогнали його і з плачем благали повернутися. Святитель відмовився виконати їхнє прохання, сказавши, що слід коритися існуючій владі. Святитель переконував паству твердо триматися Православ'я, благословив їх і відправився на місце заслання. На Самосатську кафедру був посланий аріанин Евномій, однак народ не прийняв єретика. Православні не ходили в храм і уникали зустрічі з ним. Єретик-аріянин зрозумів, що не зможе привернути до себе паству.

Імператор Граціан, зайнявший престол після Валента, повернув з вигнання всіх постраждалих при аріанах православних архієреїв. Святитель Євсевій також повернувся в Самосати і продовжив праці з церковного упорядкування. Разом зі святим Мелетієм вони постачали на місце аріан православних архієреїв і священнослужителів. Близько 380 року він прибув до аріанського міста Доліхіни, щоб поставити в ньому православного єпископа Маріна. Жінка-аріанка скинула з даху черепицю, яка пробила голову святителю. Помираючи, він, за прикладом Господа, простив їй провину і просив оточуючих не робити їй зла.

Тіло святителя Євсевія було перенесено в Самосати і з плачем поховано паствою. На місце святителя був зведений його племінник, блаженний Антіох, і Самосатська Церква продовжувала твердо сповідати православну віру, міцно насаджену працями святого священномученика Євсевія.

Přečtěte si také