5 серпня Церква вшановує Почаївську ікону Божої Матері
Чудеса, що виникають від святої ікони, численні і засвідчені у монастирських книгах записами віруючих, які з молитвою зверталися про позбавлення від невиліковних недугів, звільнення від полону і напоумлення грішників.
Святкування на честь Почаївської ікони Божої Матері 5 серпня (23 липня за старим стилем) було встановлено в пам'ять позбавлення Успенської Почаївської Лаври від турецької облоги 20-23 липня 1675 року.
Влітку 1675 року під час Збаразької війни з турками, у царювання польського короля Яна Собеського, полки, що складаються з татар, очолювані ханом Нурредіном, через Вишнівець підійшли до Почаївської обителі, обступивши її з трьох сторін. Слабка монастирська огорожа, як і кілька кам'яних будівель обителі, не надавала ніякого захисту. Ігумен Йосип Добромирський переконав братію і мирян звернутися до небесних заступників: Пресвятої Богородиці і преподобного Іова Почаївського.
Ченці і миряни старанно молилися, припадаючи до чудотворного образу Божої Матері і до раки з мощами преподобного Іова. Вранці 23 липня зі сходом сонця татари востаннє порадилися щодо штурму обителі, ігумен же звелів співати акафіст Божій Матері. З першими словами "Взбранной Воеводе" над храмом раптово з'явилася Сама Пречиста Богородиця, "омофор белоблистящийся распуская", з небесними ангелами, які тримали оголені мечі. Преподобний Іов знаходився поблизу Божої Матері, кланяючись Їй і молячись про захист обителі.
Татари прийняли небесне воїнство за привид, в сум'ятті стали стріляти в Пресвяту Богородицю і преподобного Іова, але стріли поверталися назад і ранили тих, хто їх пускав. Жах охопив ворога. В панічній втечі, не розбираючи своїх, вони вбивали один одного. Захисники монастиря кинулися в погоню і захопили багатьох у полон. Деякі полонені згодом прийняли християнську віру і залишилися в обителі назавжди.
У 1721 році Почаїв був зайнятий уніатами. Однак і в цей важкий для Лаври час монастирський літопис зафіксувала 539 чудотворінь від прославленої православної святині.
Під час керування Лаврою священноархімандритом Агафангелом, архієпископом Волинським, був влаштований особливий боковий вівтар на хорах Свято-Троїцької церкви в пам'ять перемоги над татарами, освячений 23 липня 1875 року.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.