В Києво-Печерській Лаврі проходить православна виставка-ярмарок «Медовий Спас»

Союз православних журналістів вже повідомляв про офіційне відкриття напередодні Успенського посту цього традиційного і популярного серед городян столиці «солодкого» заходу. Показово і те, що в цьому році виставка-ярмарок – ювілейна і проводиться 10-й рік поспіль. Вона буде працювати до 21 серпня у критому переході від площі Ближніх печер до Верхньої Лаври, а також біля нового пам'ятника преподобним Антонію та Феодосію Печерським на вулиці, що веде до Дальніх печер. Тут і "поярморкував" журналіст СПЖ.


Автору цих рядків життя справді здалося медом при одному тільки погляді на прилавки торгових наметів. Незважаючи на будній день, біля них багатолюдно. Є можливість продегустувати і вибрати мед на будь-який смак. Очі розбігалися від розмаїття різних видів всіма улюбленої продукції: липовий, акацієвий, гречаний, луговий, ріпаковий, мед різнотрав'я.


А ще тут чимало продуктів бджільництва, які також володіють не менш цінними для людини якостями. Це і забрус, квітковий пилок, бджолине маточне молочко, перга, прополіс, бджолиний підмор, екстракт личинок воскової молі та ін. Також можна придбати бджолиний віск і товари, зроблені на його основі, зокрема, народні умільці з цього воску пропонують різні свічки як у традиційній формі, так і у формі сувенірної продукції.


«Дізнався про цю виставку років 5 тому, – розповідає киянин, керівник одного з комерційних підприємств столиці Віталій Хоменко. – Ми з дружиною великі любителі меду. Раніше купували його на ринках, а тепер щороку приїжджаємо до Лаври, коли ярмарок починає працювати. Скупаємось, не торгуючись. Відмінна продукція. Тим більше, що вся вона була освячена Православною Церквою. Ми всі повинні дякувати Богові за те, що Господь дає нам – як Свою милість – ці дари землі, дари природи. Хотів би висловити величезну подяку як самим бджолярам за їх нелегку працю, так і організаторам цього ярмарку».


Організаторів довго шукати не довелося. Керівник соціального відділу Лаври ієромонах Лукіан розповів, що на території православної святині розгорнуто в цьому році близько 100 торгових наметів. «Свою продукцію привезли провідні пасічники України з Полтавської, Закарпатської, Черкаської, Вінницької, Хмельницької, Чернігівської, Львівської областей та інших регіонів. Тут також чимало представників православних обителей і храмів єпархій Української Православної Церкви. Цю виставку-ярмарок вже добре знають і навіть чекають, починають дзвонити і цікавитися за кілька місяців. Ми ж, зі свого боку, – продовжує священик, – завчасно подбали про рекламу, афіші розмістили по всьому місту, в метро у тому числі. У самих учасників напередодні відкриття перевіряємо документи, сертифікати якості, хоча багатьох знаємо вже не перший рік. Єдине суворе "табу" на ярмарку – торгівля медовухою та іншими спиртними напоями на меду. Впевнені, що бджолярі привезли сюди свою найкращу продукцію. Та й хто буде хитрувати... Господь все бачить, і якщо хтось намагається обманювати, так він тільки собі гірше робить. І нехай цей Успенський піст буде постом радості, щоб ми гідно зустріли свято Успіння Божої Матері».


Бажання поспілкуватися з самими учасниками ярмарку і побільше дізнатися цікавого про секрети цієї професії привело автора цих рядків до яскравої вивіски над одним з торгових наметів.


Тут свою продукцію пропонує один з провідних українських бджолярів Євген Сук. Приїхав з Кременчуцького району на Полтавщині. «Уся наша родина займається з діда-прадіда. Я, наприклад, з 5 років біля пасіки. А професійно – коли повернувся після служби в армії у 1977 році. Зараз у мене 3 сина і в кожного вуликів по 50 набереться, а то й більше. Загалом їх понад 200. Не брав участі тільки в першому ярмарку, а в інших дев'яти беру участь з задоволенням. Лавра завжди пропонує хороші умови, забезпечена надійна охорона. І чимало людей приходить».


Заводжу розмову про те, чого не знають, напевно, більшість любителів солодкого продукту. За словами Євгена Амосовича, тільки в одному вулику налічується від 30 до 60 тисяч бджіл. Щоб бджолина сім'я була забезпечена на весь рік, потрібно 100 кг меду. А от життя робочої бджоли триває всього 35-40 діб. Бджолина матка відкладає 1000-2000 яєць на день, витрачаючи щодня на вигодовування потомства до 1 кг меду.


Навряд чи який-небудь натуральний харчовий продукт сьогодні користується такою популярністю у всіх верств населення, як мед. Як сказав полтавський бджоляр, – «Це і ласощі, і ліки, і джерело корисних компонентів для підтримки не тільки фізичного, але і духовного здоров'я. Наприклад, "квітковий" мед допомагає при шлунково-кишкових і серцевих захворюваннях, "різнотрав'я" іде як противірусний та антибактеріальний, "гречка" добре підвищує гемоглобін, очищає печінку, мед з липи дуже добре допомагає при застуді, ангіні і бронхітах. Кожен мед по-своєму цілющий».

А на прощання Євген Сук подарував журналісту СПЖ «на здоров'я» баночку «акації». Повинен сказати, неймовірно смачно – пальчики оближеш!


Přečtěte si také

Odkaz gruzínského patriarchy Eliáše II.

V Gruzii nyní probíhá proces volby nového patriarchy po zesnulém Eliáši II., který odešel k Pánu dne 17. března 2026.Právě proto odkaz patriarchy Eliáše nejenže neztrácí aktuálnost, nýbrž jí naopak ještě více nabývá. 

Životy svatých: Svatí novomučedníci čeští – ti, kteří nezradili

Kněží i obyčejní věřící nabídli v roce 1942 úkryt parašutistům. Za svou víru a vlastenectví zaplatili životem. Poznejte hrdinný příběh svatých českých novomučedníků.

Otec Mladen: "Pravoslaví v Německu má velkou budoucnost"

Rozhovor německé redakce s otcem Mladenem Janjićem o rostoucích pravoslavných obcích, migraci a budoucnosti pravoslaví v Německu.

Sociální sítě a děti: světový zákaz nabírá na síle. Co na to říká církev?

Děti nemají dostatečnou duchovní zralost na to, aby zvládly to, co sociální sítě dělají s mozkem," varují pravoslavné farnosti. Funguje australský zákaz? A co na to věda a zákonodárci?

Pravoslaví v každodenním životě: Svěcená voda – co s ní?

Svěcená voda není ozdoba do skříňky. Je to prostředek Boží blahodati – a církev ji dává proto, aby se používala.

Pravoslaví jednoduše: Proč mají pravoslavní křesťané církevní jméno?

Při křtu dostává každý pravoslavný křesťan jméno světce. Co znamená a proč se liší od jména v občanském průkazu?