Погляд церкви: Світлий день прощення

Все, що ми нині маємо – багато в чому заслуга наших предків, які своєю працею і часто ціною свого життя закладали потужні основи під процес становлення незалежної української держави. Саме тому необхідно не тільки пам'ятати про це, але і робити все для того, щоб зберегти і не пустити за вітром довірене нам надбання.

У цьому зв'язку вкрай важливо вдаватися до уроків історії. Адже вона вчить нас багатьом важливим та надзвичайно актуальним в нинішній час речам. В першу чергу, не повторювати помилок минулого і знаходити в собі сили для збереження єдності як запоруки благополучного майбутнього Батьківщини.

Впевнений, що вельми знаковим у цьому розрізі повинен стати для нас приклад великого князя Володимира Мономаха. У його творах, відомих під назвою «Повчання», ми можемо знайти відповіді на найбільш злободенні питання, що мучать нас і сьогодні. Зокрема, можливість подолання розколу і ворожнечі в українському суспільстві, а також наслідків збройного протистояння на сході України.

На думку академіка Д. Лихачова, в «Повчаннях» вражає і дивує лист Мономаха князю Олегу Святославичу. Останній став винуватцем загибелі сина Мономаха Ізяслава, який пав під стінами Мурома через міжусобну боротьбу. Ситуація багаторазово посилюється і тим, що вбитий був хрещеним сином Олега, який розв'язав війну.

При цьому варто відзначити, що свого листа Мономах пише вже після того, як Олег був наголову розбитий і втік за межі Русі. Яким же був зміст особистого послання князя, який на той момент був володарем величезної держави? Він закликав вбивцю свого сина приповзти до нього на колінах з принизливими вибаченнями? Він Олегу загрожує неминучою карою або впивається його страшною поразкою? Він ставить йому який-небудь ультиматум?

Ні, ні і ні. Послання пронизане покаянням, бажанням припинити колишню ворожнечу і усвідомленням своєї величезної відповідальності за майбутнє держави. За словами Лихачова, «лист Мономаха вражаючий. Я не знаю в світовій історії нічого схожого на цей лист Мономаха. Мономах прощає вбивцю свого сина. Більш того, він втішає його. Він пропонує йому повернутися в Русську землю і отримати належне за спадком князівство, просить забути образи».

Надзвичайна мудрість нашого предка вкрай необхідна сьогодні і кожному з нас. Адже внутрішні суперечності підривають могутність держави, а її процвітання може гарантувати тільки мир. Саме тому в День Незалежності України бажаю всім нам знайти сили для взаємного прощення, результатом якого нехай стане мирне небо над головою для ще багатьох нових поколінь наших співвітчизників.

Аіф

Přečtěte si také