Яка наука найголовніша?
Взагалі слово "наука" походить від церковнослов'янського терміна "наказание", яке пов'язане з вербальним аспектом будь-якої науки: "наказать" – означає "сказати". Таким чином, наука і слово дуже тісно перепліталися між собою.
Більш того, християни завжди акцентували увагу на тому, що найголовніша наука – це не фізика, не хімія і навіть не математика, а віра в Христа. При цьому саме вони встановили зв'язок між цією "християнською наукою" і словом: "Віра від слухання, а слухання через слово Боже", – писав апостол Павло.
Сам Христос у Святому Письмі дуже часто називається "Логосом", тобто "Словом". Ось як про це сказано в Євангелії від Іоанна: "Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог був Слово".
Зрозуміло, що таке ставлення до слова взагалі змушувало християн дуже уважно ставитися як до того, що вони говорять, так і до "трудівників слова" – священиків, проповідників і вчителів. З цього, звичайно, випливало і вкрай шанобливе ставлення до науки. Напевно, саме тому християнство часто називали "книжною релігією". Святе Письмо, твори святих отців, листи апологетів – все це сформувало нашу культуру.
Перші школи з'явилися при храмах і монастирях, а значить, радянський стереотип про ворожнечу Церкви і науки не витримує ніякої критики, адже першими вченими були теж християни.
Важливо розуміти, що "ворожнеча" розпочалася не з ініціативи Церкви, а з ініціативи тих вчених, які вирішили, що релігія повинна бути відокремлена як від держави, так і від науки. Не можна сказати, що саме це спровокувало науково-технічний прогрес, тому що розвиток науки і техніки – це неминучий процес. Але те, що це спровокувало велику кількість проблем для людства, – факт незаперечний. Війни, епідемії, нові хвороби, руйнування навколишнього середовища – все це результат секуляризації. А все тому, що забутий головний принцип будь-якого наукового знання – "початок Премудрості – страх Господній".
Тому повернення до цього принципу і повинно стати головним завданням нашої школи, так і всієї освітньої системи в цілому.
Přečtěte si také
Mýty o pravoslaví: Nemluvňata nemohou k přijímání
Proč pravoslavná církev přistupuje k udílení Eucharistie dětem hned od křtu a neodkládá ji jako Západní církve?
Pravoslaví v každodenním životě: Jak podporovat svou farnost?
Podpora farnosti nestojí jen na penězích, ale také na čase a osobní přítomnosti. Pravoslavná tradice vnímá dávání jako projev vděčnosti a živé víry.
Pravoslaví v každodenním životě: Jaké ikony potřebuji?
K vytvoření domácího modlitebního koutku nepotřebujete desítky ikon ani drahé vybavení. Pro začátek vám stačí pouze dvě. Které?
Jaká je budoucnost kněžského povolání v PCČZS ?
Jak má vypadat kněžská služba v době, kdy pravoslavné chrámy praskají ve švech a věřící přibývají každým rokem?
Neděle všech svatých: plod Ducha svatého, který mění svět
První neděli po Padesátnici slaví pravoslavná církev památku všech svatých – těch, jejichž jména známe, i těch bezejmenných, kteří žili a zemřeli pro Krista.
Co nám dala Padesátnice?
Nyní vstupujeme do oslav svaté Padesátnice. Je to svátek, který má svůj předobraz již ve Starém zákoně a jehož význam sahá hluboko do dějin spásy. Zároveň je to svátek, který završuje naše hlavní oslavy Kristova vzkříšení. To, co začalo Paschou, dochází svého naplnění v události seslání Svatého Ducha na Církev.