Ігумен Серапіон (Митько) про індикт: церковний календар знаменує особливу реальність, в якій живе віруючий
Початок індикту – церковне новоліття – припадає у православних християн, що живуть за Юліанським календарем, на 1 вересня за старим стилем (14 вересня – за новим).
"У нашій церкві з 1 вересня починається цикл так званих дванадесятих неперехідних свят, присвячених подіям земного життя Спасителя і Богородиці, – подіям, які прив'язані до конкретної дати в часі. Взагалі, кожен день церковного календаря присвячений якомусь святу чи пам'яті якихось святих. Але церковний календар складніше, ніж цивільний. Бо якщо цивільний календар просто повторює цю схему – прив'язку якихось подій до конкретних днів, то в церковному календарі є й інша модель – пов'язана з днем святкування Великодня, який щороку буває в різні дні", – сказав священнослужитель.
За його словами, від святкування Великодня відраховуються підготовчі тижні до Великого посту, і після Великодня слідують особливі недільні дні і "седмиці" (тижні), "кожна з яких також має особливий сенс". Серед двунадесятих перехідних свят, пов'язаних з особливим для кожного року часом святкування Великодня – свята Вхід Господній в Єрусалим, Вознесіння Господнє та День Святої Трійці (П'ятидесятниця).
"Все мистецтво церковного статуту – це поєднати неперехідні свята, тобто прив'язані до якогось конкретного дня, і перехідні. Цим і знаменується та особлива реальність, в якій живе віруюча людина, пов'язана з піднесенням Христа, – надприродна, трансцендентна, в яку людина входить через віру у Христа, і ця реальність є переддвер'я Царства Небесного", – сказав заступник голови місіонерського відділу.
Співрозмовник агентства також зауважив, що цивільний календар "генетично, історично пов'язаний з церковним і несе на собі певні його риси". "Ми користуємося цивільним календарем і не завжди пам'ятаємо його історію. Тому що саме церковний календар лежить в основі нашого порядку відліку днів, часу", – додав Митько.
У свою чергу завідувач кафедри церковної історії Московської духовної академії, професор Олексій Светозарський нагадав, що "вересневе" обчислення часу було введено на Русі у XIV столітті в контексті реформ святителя Кипріана, митрополита Московського (до цього новий рік починався 1 березня), "у відповідності з традиціями Візантії та Афону, носіями яких був святитель Кіпріан".
Přečtěte si také
Souhrn dne - 9. září 2026
Zde najdete všechny zprávy naší redakce za dnešní den, z domova i zahraničí.
Bulharský teolog: Mlčení o zabití ve Svatohorské lávře je těžkým hříchem
Bulharský teolog Georgi Todorov kritizoval mlčení médií a církevních institucí o útoku ve Svatohorské lávře.
Patriarcha Bartoloměj bude sloužit v pravoslavné katedrále v Londýně
Ekumenický patriarcha Bartoloměj bude 15. září předsedat božské liturgii v řecké pravoslavné katedrále Boží Moudrosti v Londýně. Bohoslužba se uskuteční při příležitosti svátku svatého velkomučedníka Nikity.
V Rumunsku se procesí s pásem Bohorodice zúčastnily čtyři tisíce věřících
Více než čtyři tisíce poutníků se v rumunském městě Moinești zúčastnily procesí s pásem Přesvaté Bohorodice. Hierarchové požehnali také školákům.
Pravoslavní v Polsku oslavili svatého Maxima Gorlického
V polských Gorlicích se uskutečnily oslavy svatého mučedníka Maxima Gorlického. Letos byly spojeny se 100. výročím návratu Lemků k pravoslaví a deseti lety působení arcibiskupa Paisije v čele přemyšlsko-gorlické eparchie.
Wes Huff: Biblickému textu můžeme důvěřovat
Kanadský teolog a apologeta Wes Huff na konferenci Sing! v Nashvillu hájil historickou spolehlivost Bible. Podle něj množství dochovaných rukopisů umožňuje sledovat předávání biblického textu po téměř dva tisíce let.