Традиція вінчань на Покрову не має церковного обґрунтування, – священнослужителі

14 жовтня, Свято Покрови Пресвятої Богородиці,  традиційно вважається весільним днем. Вінчання на Покрову сприймається чимось на зразок гарантії щасливого сімейного життя. Однак церковного змісту та обґрунтування це народне уявлення не має. Про це розповів настоятель Покровського собору міста Кропоткін Тихорецької єпархії РПЦ ігумен Андрій (Мороз), повідомляє Фома

Традиція вінчань на Покрову – це чисто народне уявлення. «Покров Пресвятої Богородиці – осіннє свято. Весілля восени мали практичне значення, та їхні дати також призначалися виходячи з практичних міркувань. Звідси і традиція вінчань на Покрову: всі обов'язки, пов'язані з посівом, турботою і збиранням плодів земних, завершено, і наставав час прийматися за весіллячко. Саме свято завжди було любиме народом, сприймалося як своєрідний маяк у жовтневі дні, і тому вважалось найбільшим святом», – пояснив він.

«Власне, жовтень поділявся до Покрови та після. Як водиться, такі обставини завжди обростають додатковими смислами і значеннями суто народного тлумачення, які не завжди відображають буквальний сенс свята», – додав священнослужитель.

Як бачимо, до весіль це не має жодного відношення. Але у народній свідомості Покров Матері Божої став важливим символом. Покрова – це безперестанні молитви Богородиці до Господа, вічний, непорушний материнський захист, тепло, надійний дах.

Омофор Богородиці асоціювався з хусткою, яким покривали голову заміжньої жінки, з фатою нареченої. Це одна з причин, через яку Покров у народі вважався весільним днем. Крім того, до цього часу закінчувалися польові роботи, і селянське господарство, як правило, було в достатку. Тому традиція грати весілля, здійснювати вінчання на Покрову ґрунтувалася передусім на суто практичних питаннях.

«Покров землю і дівку покриє (землю снігом, а дівку хусткою)», – було прийнято говорити.

Свято Покрови Пресвятої Владичиці Богородиці встановлено на честь явлення Богородиці у Влахернському храмі в обложеному ворогами Константинополі. Жителі Константинополя молилися до Богородиці, щоб Вона захистила місто. І під час всенічного бдіння святий Андрій Юродивий та його учень Єпіфаній побачили у повітрі Божу Матір. З безліччю Ангелів і святих Вона помолилася Господу про візантійців. У знак Свого заступництва простерла на вірянами Свій покров – омофор.

Přečtěte si také