31 жовтня – пам'ять святого апостола і євангеліста Луки
Почувши про Христа, Лука прибув до Палестини і тут гаряче сприйняв спасительне вчення від Самого Господа. У числі 70-ти учнів святий Лука був посланий Господом на першу проповідь про Царство Небесне ще за життя Спасителя на землі. Після Воскресіння Господь Іісус Христос з'явився святим Луці та Клеопі, які йшли в Емаус.
Апостол Лука взяв участь у другій місіонерській подорожі апостола Павла, і відтоді вони були нерозлучні. Коли святого Павла залишили всі соратники, апостол Лука продовжував поділяти з ним усі труднощі благовісницького подвигу.
Після мученицької кончини первоверховних апостолів святий Лука залишив Рим і з проповіддю пройшов Ахайю, Лівію, Єгипет і Фіваїду. У місті Фіви він мученицьки закінчив земний шлях.
За переданням, він написав перші ікони Божої Матері. «Благодать Народженого від Мене й Моя милість з цими іконами нехай буде», – сказала Пречиста Діва, побачивши ікони. Святий Лука написав також ікони святих первоверховних апостолів Петра і Павла.
Євангеліє написане ним у 62-63 роках в Римі, під керівництвом апостола Павла. Святий Лука в перших віршах чітко висловив мету своєї праці: найбільш повно і в хронологічній послідовності описав по порядку все, що відомо християнам про Іісуса Христа і Його вчення, і тим самим дав тверде історичне обгрунтування християнського уповання.
Він ретельно досліджував факти, широко використовував усний переказ Церкви та розповіді Самої Пречистої Діви Марії. В богословському змісті Євангеліє від Луки відрізняється насамперед вченням про всезагальність спасіння, звершеного Господом Іісусом Христом, про вселенське значення євангельської проповіді.
Святий апостол написав також книгу Діянь святих апостолів у 62-63 роках в Римі. Книга Діянь, будучи продовженням Четвероєвангелія, оповідає про труди і подвиги святих апостолів після Вознесіння Спасителя.
У центрі оповідання – Апостольський Собор (51 рік по Різдві Христовому), як основна церковна подія, що послужила догматичною підставою для відмежування християнства від юдейства і самостійного поширення його в світі. Богословським предметом книги Діянь є переважно Домобудівництво Святого Духа, здійснюване в заснованій Господом Іісусом Христом Церкві від Вознесення і П'ятдесятниці до Другого пришестя Христового.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.