Археологи відкрили автентичний шар похоронного ложа Христа

Археологи зуміли відкрити автентичний шар кам'яного похоронного ложа Христа в Гробі Господньому у Єрусалимі. Його захищали дві плити: під першою знятою мармуровою плитою XVI століття була знайдена друга, з висіченими хрестами, епохи Хрестових походів, повідомляє The National Geographic.

У ніч на 28 жовтня, всього за кілька годин до того, як Гроб повинні були опечатати, археологи під відкритою другою плитою, прибравши осколки, виявили оригінальний шар вапняку, який, за припущенням фахівців, може виявитися саме тією кам'яною поверхнею, на якій після розп'яття три дні покоїлося Тіло Христа.

«Я абсолютно вражений. Мої коліна тремтять трохи, бо я не очікував цього, – говорить археолог Фредрік Гіберт з Національного географічного товариства. – Ми не можемо сказати на 100 відсотків, але, схоже, що це зримий доказ того, що розташування гробниці не зрушене в часі – цим питанням вчені та історики задавалися протягом багатьох десятиліть».

«Це той самий святий камінь, який був шанований віруючими протягом багатьох століть, але лише тепер він відкрився нам», – сказала головний науковий керівник, професор Антоніа Марополо, яка курирує роботи по збереженню та відновленню Кувуклії.

Експерти також підтвердили наявність оригінального вапняку в стінах печери всередині Кувуклії – невеликої купольної каплиці жовто-рожевого мармуру в центрі ротонди храму Воскресіння Христового, де знаходиться Гроб Господній.

Раніше повідомлялося, що вчені з Національного технічного університету Афін, які проводять наукові дослідження в Кувуклії, вперше з XVI століття зняли мармурову плиту, яка прикривала ложе Христа. При первинному огляді під нею було виявлено велику кількість кам'яного матеріалу. Однак через 60 годин, в ході безупинних робіт, фахівці виявили, що під знятою плитою знаходиться друга – з висіченими на ній зображеннями хреста, нанесеними, як припускають історики, під час Хрестових походів.

Гроб Господній – це висічена в природній скелі гробниця періоду Другого храму. Тіло Іісуса Христа було покладене на кам'яне похоронне ложе – 200x80 см, висота якого від підлоги становила близько 60 см.

Нинішнє приміщення, як і колишню печеру, зруйновану в 1009 році, називають Святим гробом. Це приміщення, улаштоване у Кувуклії, символізує печеру, в якій було поховане тіло Христа. До наших днів збереглися лише саме ложе, частина стін печери і частина входу.

З давніх часів ложе було сильно ушкоджене паломниками, що прагнули будь-якою ціною відколоти та забрати із собою частинку реліквії. Щоб запобігти цьому, святе ложе було закрито плитою білого мармуру, яка зараз вже пожовкла від часу. Нинішня плита, що знаходилась зверху, була покладена у 1555 році.

З того часу плиту жодного разу не знімали. Згідно з переказами, одну спробу було зроблено: мусульмани забажали забрати мармурову плиту для прикраси мечеті. Але, як тільки вони спробували її зрушити, з'явилася тріщина. Її раптова поява зупинила мусульман, і плита залишилася на місці.

Роботи з реставрації Гробу Господнього планується завершити до весни 2017 року.

Přečtěte si také

Patriarcha Bartoloměj přijal delegaci Athonské akademie

Setkání na Tomášovu neděli proběhlo v duchu radosti a duchovního povzbuzení.

Paschálne stretnutie pravoslavných ukrajinských veriacich v Košiciach

Diakon Stachij Drahel zorganizoval opekačku a duchovný program pre ľudí poznačených vojnou.

Izraelská armáda prověřuje incident ničení sochy Krista v Libanonu

Fotografie z křesťanské obce Debl vyvolala reakce a otázky ohledně chování vojáků.

Gruzínský patriarchát varuje před falešnou stránkou na sociálních sítích

Gruzínský patriarchát upozorňuje na nově vzniklý profil, který neoprávněně využívá církevní symboliku. Úřady varují před dezinformacemi a zneužitím loga.

Astronaut NASA se po návratu rozplakal před křížem

Reid Wiseman, velitel mise Artemis II, přiznal, že ačkoliv se nepovažuje za věřícího, emocionální dopad pohledu na vesmír ho po návratu dovedl až k slzám při setkání s vojenským kaplanem.

Homília arcibiskupa Juraja v Košiciach pri oslave Antipaschy

V košickej katedrále oslávili prvú nedeľu po Veľkej noci archijerejskou svätou liturgiou. Vladyka Juraj vo svojej kázni zdôraznil hodnotu ľudského tela a význam úprimnej modlitby.