3 листопада – пам'ять святителя Іларіона, митрополита Київського і всієї Русі
Руська Церква була на той час митрополією, що входила до складу Константинопольського Патріархату. Першими митрополитами на Русі були греки, поставлення їх відбувалося в Царгороді.
Святий Іларіон, священик княжого села Берестове під Києвом, був духовним отцем і сподвижником князя Ярослава. «Боголюбивий князь Ярослав любив Берестове і церкву святих Апостолів і багатьох священників надбав, – розповідає преподобний Нестор Літописець. – Був у нього пресвітер, на ім'я Ларіон, муж благий, і книжний, і пісник. І ходив він із Берестового понад Дніпром на пагорб, де тепер старий монастир Печерський, і там молитви творив у глухому лісі. І викопав там печерку малу на два сажні, і приходячи з Берестового часи тут співав і потай молився Богові».
Святий Іларіон, як свідчать його творіння, був не просто «муж книжний», але володів великими духовними даруваннями, глибиною богословського відання. Всі свої сили він віддавав служінню Руській Церкві.
Коли помер митрополит Феопемпт, Русь перебувала у стані війни з Візантією. Соборним судженням ієрархів Руської Церкви було вирішено поставити митрополита в Києві, не звертаючись до Царгорода.
Святий Іларіон славився серед руського духовенства висотою духовного життя і проповідницьким даруванням. Незадовго до того він промовив у Десятинній церкві в похвалу святому князю Володимиру своє знамените «Слово про закон і благодать», в якому дав богословське осмислення місця Руської Церкви в історії Божественного домобудівництва спасіння.
Вибір Собору архієреїв був до душі Ярославу Мудрому. У Святій Софії подвижник був поставлений митрополитом в 1051 році. Пізніше святий Іларіон був затверджений Константинопольським Патріархом. Але первосвятителем Руської Церкви він був недовго. Літопис не відзначив року його смерті, але на похованні князя Ярослава Мудрого святителя вже не було, а у 1055 році до Києва прибув новий митрополит. Вірогідно, святий Іларіон відійшов до Господа у 1053 році.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.