23 листопада – пам'ять святого мученика Ореста

Святий мученик Орест жив наприкінці III століття в місті Тіані в Каппадокії у часи імператора Діоклетіана та був знаючим і майстерним лікарем. З дитячих років святий Орест був воістину добрим християнином.

За наказом імператора, в Тіан для боротьби із християнством, яке широко розповсюдилося у Великій Каппадокії, був направлений воєначальник Максимін. Серед перших на суд до Максиміна був приведений Орест.

Він мужньо і відкрито визнав свою віру у Розп'ятого та Воскреслого Господа нашого Іісуса Христа. Гонитель пропонував святому багатства, почесті, славу замість зречення від Єдиного Істинного Бога, але святий Орест був непохитний.

За наказом Максиміна, Ореста привели в багатий язичницький храм і знову запропонували вклонитися ідолам. Коли він відмовився, 40 воїнів, змінюючи один одного, били святого мученика батогами, палицями, воловими жилами, потім катували вогнем.

Святий Орест почав благати Господа: «Боже, сотвори зі мною знамення во благо, щоб бачили ненависники, і посоромилися». І Господь почув вірного раба Свого. Почався землетрус, ідоли попадали і розбилися. Всі вибігли з храму; коли звідти вийшов святий Орест, храм обвалився.

Розлючений Максимін наказав заточити святого мученика на сім днів у темницю і не давати йому ані їжі, ані пиття, а на восьмий день продовжити муки. Святому вбили цвяхи в п'яти, потім прив'язали до дикого коня. У цих муках, коли кінь волочив святого по гострому камінню, святий страстотерпець Орест віддав дух свій Господу Богу у 304 році. Мощі його були кинуті в море.

Багато століть по тому, в 1685 році, в Києво-Печерській Лаврі інок Димитрій, згодом митрополит Ростовський, переписував із стародавнього рукопису житіє святого Ореста і, стомлений, заснув. У сонному видінні йому з'явився святий мученик і, показавши глибоку рану в грудях, перерізані у ліктів жили і перебиті гомілки, велів доповнити своє житіє, тому що стародавні рукописи описували не всі муки, яких зазнав святий.

Смиренний інок виконав бажання святого мученика Ореста і прославив Бога, Дивного у святих Його.

Přečtěte si také

Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“

Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání  arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.

V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň

Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.

Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě

Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí

Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS

Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.  

Tajemství Kristova hrobu

Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.

Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja

Na oficiální facebookové stránce  Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.