7 грудня – пам'ять святої великомучениці Катерини
Юнаки з найіменитіших родин імперії шукали руки прекрасної Катерини, але жоден з них не став її обранцем. Вона оголосила батькам, що згодна вийти заміж лише за того, хто перевершить її у знатності, багатстві, красі та мудрості.
Мати Катерини, таємна християнка, повела її за порадою до свого духівника. Старець сказав, що він знає нареченого, Котрий перевершує її в усьому. На прощання старець вручив Катерині ікону Божої Матері з Богомладенцем Іісусом на руках та звелів із вірою молитися Цариці Небесній – Матері Небесного Нареченого, про дарування бачити Її Сина.
Катерина молилася всю ніч і удостоїлася бачити Пресвяту Діву, Яка просила Свого Божественного Сина подивитися на Катерину, що стояла на колінах перед Ними. Та Іісус відвертав Свій лик від дівчини, кажучи, що Він не може дивитися на неї, бо вона потворна, злиденна та божевільна, як і кожен язичник, не омитий водами святого Хрещення.
У глибокій печалі Катерина знову пішла до старця. Він з любов'ю прийняв її, наставив у вірі Христовій, заповів зберігати чистоту і цнотливість та безперестанно молитися, і здійснив над нею таїнство святого Хрещення.
І знову святій Катерині було видіння Пресвятої Богородиці з Немовлям. Тепер Господь ласкаво дивився на неї і дав їй перстень, обручивши її Собі. Коли видіння скінчилося і свята прокинулася від сну, на руці її сяяв перстень – дивовижний дарунок Небесного Нареченого.
В цей час до Александрії на язичницьке свято прибув сам імператор Максимін. Свята прийшла на свято і, назвавши себе, сповідала свою віру в Єдиного Істинного Бога та мудро викрила язичників у їхній омані.
Краса дівчини полонила правителя. Щоб переконати її та показати торжество язичницької мудрості, імператор повелів скликати 50 найученіших мужів імперії, але свята взяла гору над мудрецями, переконавши їх у своїй правоті так, що вони самі увірували у Христа.
Максимін, не сподіваючись більше переконати святу, спробував спокусити її обіцянкою багатства і слави. Отримавши гнівну відмову, імператор наказав піддати святу жорстоким тортурам, а потім кинути в темницю.
Наступного дня мученицю знову привели на судилище, де під загрозою колесування запропонували їй відректися від християнської віри і принести жертву язичницьким богам. Свята непохитно сповідала Христа і сама підійшла до коліс, але Ангел розтрощив знаряддя страти, і вони розлетілися на шматки, перебивши багатьох язичників.
Максимін знову спробував спокусити святу мученицю, запропонувавши їй шлюб, і знову отримав відмову. Свята Катерина твердо визнала вірність своєму Небесному Нареченому – Христу і з молитвою до Нього сама поклала голову на плаху під меч ката.
Мощі святої Катерини були перенесені Ангелами на Синайську гору. У VI столітті, за одкровенням, були знайдені чесна глава і ліва рука святої мучениці, які було з почестями перенесено у новостворений храм Синайського монастиря, побудованого святим імператором Юстиніаном.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.