2 січня – пам'ять святого праведного Іоанна Кронштадтського (ВІДЕО)
Шкільні справи у юного Іоанна, слабкого здоров'ям, йшли погано. Він багато молився про дарування йому розуму до осягнення вчення, і Господь почув його молитву. Після парафіяльного училища він першим за успішністю закінчив Архангельську Духовну семінарію та Санкт-Петербурзьку Духовну Академію.
Одружився на дочці протоієрея Костянтина Несвітського Єлизаветі. Подружжя взяли на себе подвиг дівоцтва.
За рукопокладанням молодий священик був призначений у собор апостола Андрія Первозванного в Кронштадті. Пастирський обов'язок отець Іоанн бачив у безперестанній молитві, у духовно-моральному лікуванні людей, полегшенні долі жебраків, бездомних, сиріт. Його благодійність та безкорисливість були безмежні.
«У мене грошей немає, – говорив отець Іоанн. – Мені жертвують, і я жертвую». Ним були засновані «Будинок працьовитості» із дитячою бібліотекою, безкоштовною початковою школою, майстернями і притулком, кураторства для допомоги бідним, будинки для нічлігу та прочан, монастирі і храми у різних єпархіях.
Істинною здравницею скорботних душ отець Іоанн вважав храм Господній, а найбільш дієвим засобом зцілення – Божественну літургію. До нього на сповіді, що тривали іноді по 12 годин, приходило до 6 тисяч людей. Отець Іоанн звершував Літургію майже кожного дня. Ревність про Бога і людей Божих стяжала йому дар сміливої молитви і зцілення.
Ім'я отця Іоанна було широко відоме: зі всієї Росії, з Європи, Індії, Америки йому надсилали тисячі листів і телеграм із проханнями про молитву. Святитель Феофан Затворник († 1894) писав: «Отець Іоанн Кронштадтський – Божа людина. Молитва його доходить до Бога по великій вірі його».
9 грудня 1908 року отець Іоанн звершив останню Літургію, а вранці 20 грудня тихо віддав свій дух Богові. Похований у нижньому храмі заснованого ним у грудні 1902 року Іоанівського жіночого монастиря на річці Карпівці в Петербурзі (нині монастир відроджений і з 1992 року є ставропігійним).
Прославлений святий праведний Іоанн Кронштадтський Собором 1990 року. Пам'ять святкується 20 грудня (2 січня).
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.