25 лютого Церква вшановує Іверську ікону Божої Матері

Негайно з ураженого місця потекла кров. Вдова, боячись знищення святині, пообіцяла імператорським воїнам гроші та просила їх до ранку не чіпати ікону. Коли вони пішли, жінка разом із сином, що став згодом афонським ченцем, для збереження святої ікони опустила її в море.

Ікона, стоячи на воді, припливла до Афону. Афонські ченці, кілька днів бачачи в морі вогненний стовп, що піднімався до неба, прийшли до берега та знайшли святий образ, що стояв на воді.

Після молебню про дарування монастирю явленої святині благочестивий чернець Іверського монастиря святий Гавриїл Грузин, за велінням Божої Матері, що з'явилася йому уві сні, пішов по воді, прийняв святу ікону і поставив у храмі.

Однак на наступний день ікона була знайдена не в храмі, а над воротами обителі. Так повторювалося кілька разів, поки Пресвята Діва не відкрила святому Гавриїлу Свою волю уві сні, сказавши, що не бажає бути береженою ченцями, а хоче бути їхньою Хранителькою. Після цього образ був поставлений над монастирськими воротами. Тому свята ікона називається Портаітиссою, Вратарницею.

Přečtěte si také