10 березня Церква вшановує пам'ять святителя Тарасія, Патріарха Константинопольського
В ті часи Церкву хвилювали іконоборчі смути. Святий Патріарх Павло, який в душі не співчував іконоборству, за слабкістю характеру не міг рішуче боротися з єрессю і тому пішов у монастир, де прийняв схиму.
Коли до нього прийшла свята цариця Ірина зі своїм сином-імператором, святитель Павло оголосив їм, що гідним наступником його може бути тільки святий Тарасій (в той час мирянин). Тарасій довго відмовлявся, не вважаючи себе гідним такого високого сану, але потім підкорився загальним бажанням, з умовою, що буде скликаний Вселенський Собор для засудження іконоборчої єресі.
Пройшовши за короткий час всі ієрархічні щаблі, святий Тарасій був зведений на патріарший престол в 784 році. У 787 році під головуванням святителя – Патріарха Тарасія, в м. Нікеї відбувся VII Вселенський Собор, на якому були присутні 367 єпископів. На Соборі було затверджено шанування святих ікон. Ті з єпископів, які принесли покаяння в іконоборстві, були знову прийняті Церквою.
Святитель Тарасій мудро керував Церквою 22 роки. Він вів суворе аскетичне життя. Все своє майно він витратив на Богоугодні справи, годуючи та доглядаючи старців, жебраків, сиріт і вдів, а у Святу Пасху влаштовував для них трапезу, на якій сам прислужував.
Святий Патріарх безстрашно викрив царя Костянтина Порфірородного, коли той обмовив свою дружину, імператрицю Марію, внучку праведного Філарета Милостивого, щоб заточити Марію в монастир та одружитися зі своєю родичкою.
Святитель Тарасій рішуче відмовився розірвати шлюб імператора, за що піддався опалі. Незабаром, однак, Костянтин був позбавлений влади своєю матір'ю, царицею Іриною.
Святитель Тарасій помер у 806 році. При кончині біси, нагадуючи про його життя з самої юності, намагалися приписати святителю не скоєні ним гріхи. «Я неповинний у тому, про що ви говорите, – відповідав святитель. – Ви помилково зводите наклеп на мене, немає у вас наді мною ніякої влади».
Оплакуваний Церквою, святитель був похований у влаштованому ним монастирі на Босфорі. Біля гробу його відбувалось багато чудес.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.