23 березня Церква шанує святого мученика Кодрата

У часи гонінь на християн у III столітті одна благочестива жінка на ім'я Руфіна втекла з Коринфа в гори, рятуючись від переслідувань. Там вона народила сина Кодрата і незабаром після пологів померла.

Промислом Божим немовля залишилося жити. Хлопчик годувався чудесним чином: на нього опускалася хмара, живила його солодкою росою. Дитинство та юнацькі роки святого Кодрата пройшли в пустелі.

Будучи вже дорослим, він одного разу зустрів християн, які просвітили його світлом істинної віри. Кодрат вивчився грамоті, а пізніше опанував лікарське мистецтво і досяг у ньому великих успіхів. Але найбільше Кодрат любив пустельну безмовність і більшу частину часу проводив у горах, віддаючись молитві та роздумам про Бога.

Пройшло багато років. В пустелю до святого часто приходили його друзі і послідовники, щоб послухати настанови. Серед них були Кипріан, Діонісій, Анект, Павло, Крискент і багато інших.

За наказом гонителя християн нечестивого Декія в Коринф прибув воєначальник Ясон. Святого Кодрата схопили разом з його друзями і кинули до в'язниці. На допитах Ясон найчастіше звертався до Кодрата як старшого за віком. Святий мужньо захищав свою віру в Христа Спасителя. Тоді його стали катувати.

Святий Кодрат, незважаючи на нелюдські страждання, знаходив у собі сили підтримувати інших, переконуючи їх не боятися і твердо стояти за віру. Не добившись ні від кого зречення, Ясон наказав кинути мучеників на розтерзання звірам. Проте тварини не чіпали їх. Святих прив'язали за ноги до колісниць і волочили по місту, багато хто з натовпу кидав у них каміння. Нарешті мучеників присудили до усічення мечем. На місці страти святі попросили собі трохи часу для молитви, а потім один за одним почали підходити до ката, смиренно схиляючи голову перед занесеним мечем.

Решта учнів святого Кодрата також постраждали за Христа: Діонісія (іншого) закололи ножем; Вікторин, Віктор і Никифор були заживо роздроблені у величезній кам'яній ступі; Клавдію відрубали руки і ноги; Діодор сам кинувся в приготоване для нього багаття; Серафіон був обезголовлений; Папія і Леоніда втопили в морі. Наслідуючи чоловіків, на муки за Христа добровільно пішли і багато святих жінок.


Přečtěte si také

Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“

Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání  arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.

V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň

Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.

Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě

Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí

Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS

Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.  

Tajemství Kristova hrobu

Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.

Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja

Na oficiální facebookové stránce  Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.