27 березня Церква шанує преподобного Венедикта
Спочатку святий Венедикт поселився при церкві святого апостола Петра в селищі Еффеді, але чутки про його подвижницьке життя змусили його піти далі в гори. Там він зустрів відлюдника Романа, який постриг його в чернецтво і показав йому для проживання віддалену печеру. Час від часу відлюдник приносив святому їжу.
Три роки в повній самоті святий вів сувору боротьбу зі спокусами й переміг їх. Незабаром до нього стали збиратися люди, які прагнули жити під його керівництвом. Число учнів настільки зросло, що святий розділив їх на дванадцять громад. Кожна громада складалася з дванадцяти ченців і створила окремий скит. Кожному скиту преподобний дав ігумена зі своїх досвідчених учнів.
Разом із преподобним залишилися заради повчання тільки ченці-початківці.
Суворі правила, встановлені для монахів святим Венедиктом, не всім припали до душі, і преподобний не раз ставав жертвою наклепу і переслідувань.
Нарешті він оселився в Кампанії і на горі Кассіно заснував Монте-Кассінський монастир, що довгий час був центром богословської освіти для Західної Церкви. При монастирі була створена чудова бібліотека. У цій обителі преподобний Венедикт написав статут, заснований на досвіді життя східних пустельників і вказівках преподобного Іоанна Касіяна Римлянина.
Статут був прийнятий згодом багатьма західними монастирями (до 1595 року він витримав понад 100 видань). Статут приписує ченцям абсолютне зречення від власності, безумовний послух і постійну працю. Старшим монахам ставиться в обов'язок навчання дітей і переписування древніх рукописів. Це допомогло зберегти багато пам'яток писемності, що належать до перших століть християнства.
Кожен новоприбулий повинен був прожити послушником упродовж року, щоб вивчити статут і звикнути до монастирського життя. На кожну справу запитується благословення. Главою монастиря є ігумен, який має всю повноту влади. Він судить, вчить і картає. Ігумен вислуховує поради старших і досвідчених братів, проте рішення виносить одноосібно. Виконання статуту
є обов'язковим для усіх і розглядається як важливий щабель, що наближає до досконалості.
Святий Венедикт удостоївся від Господа дару прозріння і чудотворення. Багатьох він зціляв молитвами. Свою кончину преподобний передбачив заздалегідь.
Сестра преподобного Венедикта, свята Схоластика, також прославилася своїм суворим подвижницьким життям і зарахована до лику святих.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.