14 квітня Церква вшановує святу преподобну Марію Єгипетську
Будучи вільною від батьківського нагляду, молодою і недосвідченою, Марія захопилася порочним життям. Не було кому зупинити її на шляху до погибелі, а спокусників та спокус було чимало. Так 17 років Марія жила в гріхах, поки милостивий Господь не звернув її до покаяння.
Сталося це так. За збігом обставин Марія приєдналася до групи прочан, які прямували в Святу Землю. Пливучи з паломниками на кораблі, Марія не припиняла спокушати людей і грішити. Потрапивши в Єрусалим, вона приєдналася до прочан, що прямували до храму Воскресіння Христового.
Люди широким натовпом входили в храм, а Марія біля входу була зупинена невидимою рукою і попри всі зусилля не могла увійти до нього. Тут вона зрозуміла, що Господь не допускає її увійти в святе місце за її нечистоту.
Охоплена жахом і почуттям глибокого покаяння, вона стала благати Бога простити гріхи, обіцяючи докорінно виправити своє життя. Побачивши біля входу в храм ікону Божої матері, Марія стала просити Богоматір заступитися за неї перед Богом. Після цього вона відразу відчула в душі просвітлення і безперешкодно увійшла в храм. Проливши рясні сльози біля гробу Господнього, вона вийшла з храму зовсім іншою людиною.
Марія виконала свою обіцянку змінити своє життя. З Єрусалиму вона пішла в сувору і безлюдну Йорданську пустелю і там майже півстоліття провела в усамітненні, пості і молитві. Так суворими подвигами Марія Єгипетська абсолютно викорінила в собі всі гріховні побажання і зробила своє серце чистим храмом Духа Святого.
Старець Зосима, який жив у Йорданському монастирі св. Іоанна Предтечі, промислом Божим удостоївся зустрітися в пустелі з преподобною Марією, коли та вже була глибокою старицею. Він був вражений її святістю і даром прозорливості. Одного разу він побачив, як вона під час молитви піднялась над землею, а іншого разу – як йде через річку Йордан, як по суші.
Розлучаючись з Зосимою, преподобна Марія попросила його через рік знову прийти в пустелю, щоб причастити її. Старець у призначений час повернувся і причастив преподобну Марію святих Таїн. Потім, прийшовши в пустелю ще через рік в надії бачити святу, він вже не застав її серед живих. Старець поховав останки св. Марії там, в пустелі, в чому йому допоміг лев, який своїми кігтями вирив яму для поховання тіла праведниці. Це було приблизно в 521 році.
Так з великої грішниці преподобна Марія стала, з Божою допомогою, великою святою і залишила такий яскравий зразок покаяння.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.