Мощі святої великої княгині Єлизавети Федорівни будуть принесені в Росію
Урочиста зустріч ковчега відбудеться 5 травня о 12.00 в Олександро-Невській лаврі. Перед мощами буде звершений молебень за участі зведеного молодіжного хору Санкт-Петербурзької єпархії, потім всі охочі зможуть прикластися до святині.
Ковчег з мощами преподобномучениці перебуватиме з 5 по 9 травня – в Троїцькому соборі Олександро-Невської лаври, та з 9 по 11 травня – в соборі Феодорівської ікони Божої Матері у пам'ять 300-річчя Дому Романових.
Принесення святині приурочене до 100-річчя трагічних подій в Росії.
У Богослужіннях під час перебування ковчега зі святинею візьме участь чоловічий молодіжний хор Східно-Американської єпархії РПЦЗ.
Єлизавета Федорівна Романова, уроджена принцеса Гессен-Дармштадтська (1864-1918) – велика княгиня Дому Романових, дружина великого князя Сергія Олександровича, старша сестра останньої російської імператриці Олександри Федорівни, засновниця Марфо-Маріїнської обителі милосердя в Москві. Прославлена Руською Православною Церквою в лику преподобномучениці в 1992 році.
У 1909 році вона придбала на Великій Ординці ділянку землі та відкрила там Марфо-Маріїнську обитель, назвавши її на честь святих жон-мироносиць Марфи і Марії. Через рік насельниць монастиря посвятили у звання хрестових сестер любові і милосердя, а Єлизавету Федорівну звели в сан ігумені.
Під час Першої світової війни велика княгиня допомагала формувати санітарні потяги, відправляла солдатам ліки та похідні церкви.
У 1918 році Єлизавету Федорівну заарештували та відправили у заслання на Урал – в місто Алапаєвськ. За матушкою пішли сестри милосердя Варвара Яковлєва та Катерина Янишева. 18 липня 1918 року в'язнів – Єлизавету Федорівну, сестру Варвару і кількох членів сім'ї Романових – відвезли до села Синячихи.
Там, на закинутому руднику, їх побили прикладами гвинтівок та скинули живими в шахту. Після того як білогвардійці зайняли Алапаєвськ, тіла були витягнуті з шахти, і було виявлено, що деякі жертви жили і після падіння, помираючи від голоду та ран. При цьому рана князя Іоанна, який впав на уступ шахти біля великої княгині Єлизавети Федорівни, була перев'язана частиною її апостольника.
Єлизавета Федорівна похована разом з інокинею Варварою, також прославленою в лику святих, у храмі святої рівноапостольної Марії Магдалини в Гефсиманії. Тим самим було виконано бажання самої великої княгині – бути похованою на Святій землі.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.