У столиці відзначили 520-річчя з дня кончини святого покровителя Києва
Літургію у старовинній церкві звершили вікарії Київської Митрополії єпископи Боярський Феодосій, Васильківський Миколай та Гостомельський Тихон.
Священномученик Макарій був обраний Митрополитом Київським у 1494 році. У той час київські митрополити через регулярні набіги кочівників жили в місті Вільно, хоча офіційно резиденція знаходилась у Києві. Кілька років Макарій залишався у Литовському князівстві, протистоячи тиску католицького духовенства та зміцнюючи у цих землях Православ'я.
Потім, вирішивши, що має бути зі своєю паствою, попри високу ймовірність нападу якогось татарського «загону», святитель вирушив до Києва. З собою він повіз кошти на відновлення зруйнованих Софійського кафедрального собору та Києво-Печерського монастиря.
14 травня 1497 року святий Макарій служив Літургію в селі Стриголов на річці Прип'ять. Під час богослужіння прийшла звістка, що до села увійшли татари. Святитель благословив віруючих ховатися в лісі, сам же залишився правити Літургію. Татари обезголовили його прямо у вівтарі.
Щоб забрати міцно стиснутий святителем потир, вони відрубали йому праву руку. За переданням, тіло святого кочівники довго волочили по землі і потім кинули в болото. Мощі святого місцеві жителі знайшли лише через кілька місяців. Разом з ченцями Печерського монастиря вони перенесли їх у Київ.
Довгий час пам'ять святого Макарія відзначалася 1 лютого (день пам'яті преподобного Макарія Великого). У 1827 році було встановлено звершувати святкування священномученику в день його кончини – 14 травня.
Закладення київського Свято-Макаріївського храму відбулось у 1897 році. 13 грудня того ж року його освятили. Церква – одна з декількох у Києві, в якій за часів СРСР майже не припинялися богослужіння (за весь час існування храм був закритий лише з 1931-го по 1942-й роки).
Přečtěte si také
V Tbilisi byla otevřena výstava věnovaná patriarchovi Eliášovi II.
Expozice připomíná jeho život, službu církvi i odkaz pro gruzínskou společnost.
Útok na pravoslavný chrám v Záhřebu – dojmy pravoslavného Záhřebčana
V noci z 22. na 23. dubna 2026 došlo v Záhřebu k útoku na katedrální chrám Srbské pravoslavné církve. Člen této farnosti, Marko Princ, poskytl svůj pohled na událost.
Na Athosu zaznamenávají prudký nárůst počtu poutníků, uvedl správce Athosu
Kvůli válkám a nestabilitě vzrostl počet poutníků na Athos až na 1500 lidí denně, což vytváří tlak na monastýry i infrastrukturu mnišského státu.
Církev není „demogracie": Vladyka Juraj kritizuje honbu za lajky a selfíčky
Arcibiskup Juraj se v příspěvku na sociálních sítích ohradil proti posuzování duchovních na základě jejich mediální popularity.
Na Kypru vyšla najevo údajná dohoda arcibiskupa a starosty proti metropolitovi Tichikovi
Úřadující starosta Pafosu vypověděl na policii, že arcibiskup Georgios měl zadat bývalému starostovi veřejnou diskreditační kampaň proti hierarchovi, aby zakryl finanční machinace v hodnotě milionů eur.
24. dubna: Arménie si připomíná oběti genocidy
Dnes si arménský národ připomíná 111. výročí arménské genocidy. Katolikos všech Arménů Karekin II. navštívil památník Cicicernakaberd v Jerevanu.