Віруючі більш терпимі, ніж атеїсти, – соціологи

Вчені з'ясували, що атеїсти з різних країн менш терпимі до альтернативної точки зору, ніж релігійні люди. Зокрема, їм складніше визнати, що у опонентів теж можуть бути вагомі доводи, пише Благовіст-інфо.

Про це йдеться в статті соціологів з Лувенського католицького університету (Бельгія), опублікованій в журналі Personality and Individual Differences.

Заведено вважати, що релігія вирощує в людях нетерпимість, тоді як атеїзм, навпаки, є щепленням від фанатизму. Проте бельгійські вчені показали, що все не так однозначно. В чомусь віруючі дійсно більш догматичні, проте в деяких питаннях вони займають більш виважену позицію, ніж атеїсти.

У ході дослідження було опитано 788 дорослих жителів Іспанії, Великобританії і Франції. 302 з них були атеїстами, 143 – агностиками, 255 – християнами, 17 – мусульманами, 17 – буддистами, 3 – іудеями, а решта 51 не змогли чітко визначити свою позицію.

Спочатку респонденти повинні були оцінити своє ставлення до наступного твердження: «існує ще так багато невідомого, що ніхто не може бути абсолютно впевнений у своїй правоті». З'ясувалося, що атеїсти в середньому більш схильні погоджуватися з цим судженням, ніж віруючі, тобто в даному питанні вони менш догматичні. Однак більш складні тести на толерантність показали іншу картину.

Наприклад, вчені висували респондентам кілька тверджень на кшталт «одностатеві пари можуть усиновляти дітей» та «стіни в будинку повинні бути пофарбовані світлою фарбою». Коли учасники дослідження висловлювали свою згоду чи незгоду з цими судженнями, їх просили придумати аргументи на користь протилежної точки зору і оцінити їхню переконливість.

Виявилося, що, на відміну від атеїстів, віруючі легше підшукували доводи на користь тверджень, з якими вони не згодні. Це означає, що вони менш схильні до того, що в англомовній літературі позначається терміном «myside bias». Він означає схильність людини помічати лише ті факти, які підтверджують його правоту.

В іншому завданні респондентів знайомили з парними твердженнями про наукові відкриття, які суперечать один одному, і потім просили оцінити істинність кожного з них. З'ясувалося, що атеїсти були більш схильні оцінювати одне з відкриттів як абсолютно істинне, а інше – як абсолютно хибне, тоді як віруючі займали більш компромісну позицію.

«Співвідношення між релігією та нерухомістю мислення варіює. Якщо говорити в цілому, нерухомість мислення не є долею релігійних людей. У деяких аспектах нерелігійні люди навіть перевершують в цьому відношенні віруючих», – пояснив Філіп Узаревич, співавтор статті.

Як кажуть науковці, в плані навичок мислення найбільш відчутні відмінності між віруючими та атеїстами, але агностики в цілому демонструють ті ж установки, що й атеїсти. До речі, у всіх трьох країнах атеїсти виявилися рівною мірою догматичними, якщо говорити про тести на толерантність до протилежної точки зору.

Нагадаємо, нещодавно психологи показали: люди підсвідомо вірять в те, що навколишній світ був створений розумною істотою. Цю віру до кінця не можуть придушити в собі навіть атеїсти.

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Přečtěte si také