21 липня – явлення ікони Пресвятої Богородиці у граді Казані
28 червня 1579 року страшна пожежа, яка почалася біля церкви святителя Миколая Тульського, винищила частину міста і обернула на попіл половину Казанського Кремля. Зловтішалися шанувальники Магомета, думаючи, що Бог розгнівався на християн. «Віра Христова, – каже літописець, – зробилася притчею і наругою». Але пожежа в Казані стала ознакою остаточного падіння ісламу та затвердження Православ'я на всій золотоординській землі.
Місто почало вставати з руїн. Разом з іншими погорільцями, неподалік від місця початку пожежі будував дім стрілець Даниїл Онучин. Його дев'ятирічній доньці Матроні з'явилася в сонному видінні Божа Матір і повеліла дістати Її ікону, зариту в землі ще при пануванні мусульман таємними сповідниками Православ'я. На слова дівчинки не звернули уваги.
Тричі являлася Богородиця і вказувала місце, де вкрита чудотворна ікона. Нарешті, Матрона зі своєю матір'ю стали копати в зазначеному місці і знайшли святу ікону. На місце чудесного знайдення прибув на чолі духовенства архієпископ Єремія і переніс святий образ у розташований поруч храм в ім'я святителя Миколая, звідки, після молебню, перенесли його з Хресною ходою у Благовіщенський собор – перший православний храм міста Казані, споруджений Іаонном Грозним. Під час ходи отримали зцілення два сліпця – Іосиф і Микита.
Список з ікони, явленої в Казані, виклад обставин її знайдення та опис чудес були послані в 1579 році в Москву. Цар Іоанн Грозний наказав спорудити на місці явлення храм на честь Казанської ікони Божої Матері, де й розмістили святу ікону, та заснувати жіночий монастир. Матрона і її мати, що послужили знайденню святині, прийняли постриг у цій обителі.
У Миколаївському храмі, де був звершений перший молебень перед Казанською іконою, був у той час священиком майбутній Патріарх Гермоген, святитель Московський. Через п'ятнадцять років, у 1594 році, вже будучи митрополитом Казанським, він склав оповідь про священні події, очевидцем і учасником яких був: «Повість та чудеса Пречистої Богородиці чесного, славного явлення Її образу, що в Казані».
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.