Предстоятель УПЦ: Справжні послідовники Хрестителя Русі – ті, хто вірний Богові

Справжніми чадами його є не ті, хто народився по його плоті і крові, але ті, хто зберігає той дух, який він нам передав: дух любові до Бога. Про це сказав Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій у своїй проповіді в день свята Хрещення Київської Русі святим рівноапостольним князем Володимиром, пише сайт Свято-Успенської Києво-Печерської лаври.

Блаженніший Митрополит Онуфрій звернувся до пастви та численних паломників із проповіддю, в якій розповів про історію появи християнства на наших землях: як церковне Передання оповідає про проповіді апостола Андрія Первозванного, про появу слов’янської азбуки й переклад Священного Писання святими рівноапостольними Кирилом і Мефодієм. 

Предстоятель  нагадав про те, що завдяки приходу до віри святої княгині Ольги Господь через її онука просвітив Своїм Світлом наш народ. Саме святий рівноапостольний князь Володимир, ознайомившись з різними віруваннями – магометанством, іудаїзмом, римо-католицтвом, свій вибір зупинив на Православ’ї, прийнявши Святе Хрещення і охрестивши у водах Дніпра наших предків.

«Святий Володимир хрестився в Херсонесі, – сказав Блаженніший Митрополит Онуфрій, – і з купелі Хрещення він вийшов зовсім іншою людиною. Благодать Божа перетворила його: замість жорстокості в ньому з’явилося милосердя, замість буйності в ньому з’явилася лагідність, замість розпусного життя він захотів жити доброчесно.

І коли святий князь повернувся з Херсонеса, він хрестив всю Русь. Святого князя Володимира не могли впізнати – настільки він став милосердним, привітним до людей, після кожного недільного богослужіння він влаштовував трапези для людей, щоб вони не поверталися додому голодними. Він дізнавався, де є немічні, хворі люди і посилав туди ліки, гроші, продукти і все необхідне для життя. Він прощав своїх ворогів, він прощав всіх, і за це перетворення, за цей його світлий образ його стали називати «Червоним сонечком».

Згадуючи сьогодні святого рівноапостольного князя Володимира, ми повинні заглянути в свою душу і запитати себе, чи є ми чадами святого князя Володимира, чи є ми його дітьми. Для того, щоб відповісти самим собі на це питання, ми повинні проаналізувати своє життя і подивитися, чи живемо ми згідно з тими законами, з тими Божественними правилами, що прийняв святий Володимир, які його змінили, і які він передав нам, щоб ми жили за цими правилами і так же перевтілювалися з гіршого на краще. 

Якщо ми бачимо, що ми порушуємо якісь євангельські закони, то ми ще не є істинними чадами святого князя Володимира. Справжніми чадами його є не ті, хто народився по його плоті і крові, але ті, хто зберігає той дух, який він нам передав: дух любові до Бога, дух любові до ближнього, дух терпіння, смирення і милосердя.

Якщо ми будемо боротися зі своєю гординею, зі своєю жорстокістю, зі своєю заздрістю, з своїм немилосердям і зі своїми пороками, які заважають нам нормально жити на землі, то ми будемо ставати гідними чадами святого князя Володимира і в майбутньому віці сподобимося разом з ним прославляти на Небі Єдиного в Трійці Бога, Безначального Отця з Єдинородним Його Сином і Всесвятим і Животворящим Духом на віки віків».

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Přečtěte si také