Єдність – Бог
В даному контексті слід розуміти, що інтереси Церкви пронизані перспективами тисячоліть. Її головне завдання – допомагати людям у пошуку спасіння. І тільки вона сама здатна правильно визначати, які саме організаційні формати є на зазначеному шляху максимально дієвими та необхідними.
При цьому Церква не може піддаватися миттєвим настроям, оскільки будь-які поспішні рішення – це грунт для розколу пастви. Ми ж не маємо права створювати будь-які лінії розділення, оскільки несемо відповідальність перед Богом за кожну ввірену нам людину.
У свою чергу політики не обмежені подібними поглядами. Для багатьох з них максимальний горизонт планування – електоральні цикли. У зв'язку з цим у середовищі політичних сил виробляється вкрай простий та меркантильний підхід. Сьогодні, наприклад, вигідно говорити, що Церкву потрібно поставити під контроль держави? Це принесе голоси певної групи виборців? Значить, будемо говорити так і домагатися відповідних рішень. Завтра ситуація зміниться, і потрібно буде забезпечити відокремлення Церкви від держави, оскільки «цього хоче громадськість»? Не біда, швидко змінимо свою позицію і з ще більшим азартом будемо розбивати ті аргументи, які ще недавно самі ж просували на різних рівнях.
Втім, важливо навіть не це. Для того, щоб приступити до реалізації якоїсь доленосної ідеї, необхідно мати на це відповідний масштабний запит. Адже якщо всередині тієї чи іншої організації, в якій планується провести тектонічні зміни, відсутня серйозна підтримка цим процесам, усе закінчиться оглушливою катастрофою.
На даний момент питання отримання автокефалії через його надмірну політизацію не є пріоритетним для віруючих Української Православної Церкви. Чимало наших священиків та мирян побоюються, що штучне і грубе нав'язування УПЦ зазначеної тематики принесе нам не умиротворення, а тільки нові церковні конфлікти.
Ключовим мірилом доцільності отримання автокефалії завжди повинен виступати момент збереження внутрішньої єдності. Якщо вона не руйнує єдність, значить, відповідне питання дозріло і його можна виносити на розгляд Церкви. Якщо ж тема автокефалії викликає розділення, її потрібно відкласти. Одним з суттєвих аргументів на користь такого підходу можуть виступити наступні слова св. Іоанна Кронштадтського: «Досягай, людина, єдності: всіляко уникай духовного розділення... Єдність – Бог. Розділення – диявол».
Митрополит Антоній, керуючий справами Української Православної Церкви
Přečtěte si také
Pravoslaví v každodenním životě: O penězích
Pohled pravoslavné církve na bohatství bývá často pochopen chybně jako absolutní oslava chudoby. Skutečnost je však hlubší: peníze nejsou zlé, nebezpečím je náš vztah k nim.
Pravoslaví jednoduše: Proč se v pravoslaví neprovádí kremace?
Při pohřbech pravoslavných křesťanů si můžete všimnout dvou věcí: rakev bývá během obřadu otevřená a církev zásadně odmítá kremaci (zpopelnění). Proč je pro pravoslaví tak důležité uložit tělo do země vcelku?
Mýty o pravoslaví: Svatí byli dokonalí lidé, kteří nikdy nehřešili
Často si představujeme svaté jako nehybné postavy z ikon, které se narodily s gloriolou a nikdy nepoznaly lidskou slabost. Tento mýtus však popírá samotnou podstatu pravoslavné spirituality.
Pravoslaví v každodenním životě: Co když je pro mě půst moc těžký?
Půst se blíží a s ním i obavy, zda ho zvládneme. Důležité je pochopit, že Církev od nás nežádá výkony pouštních mnichů, ale upřímnou snahu o uzdravení duše.
Mýty o pravoslaví: Půst je jen církevní dieta
Mnoho lidí si myslí, že půst je pouze seznamem zakázaných potravin nebo formou náboženské diety. Realita je taková, že bez duchovního obsahu nemá samotné nejedení masa z pohledu církve žádný smysl.