Чаклунство змінює долю безповоротно
Більшість з них оперують начебто церковними поняттями і речами: використовують церковні свічки, ладан, ікони, молитви, але насправді все це чистої води блюзнірство і не має нічого спільного з істинним призначенням цих предметів.
Частина вищезгаданих самозванців навіть боїться заходити в храми, нібито щоб не втратити свого «дару», інша половина заходить виключно щоб «підзарядитися божественною енергією», ловлячи енергетичні потоки під куполом або біля ікон та здійснюючи безглузді рухи по храму та паси.
Це банальне чаклунство під православною личиною. І тут слід бути вкрай обережним. Потрібно чітко розуміти, на який ризик ви йдете і якими незворотними наслідками це вам загрожує.
Всі окультні течії мають під собою руйнівну силу, оскільки побудовані на взаємодії з бісами. І ви повинні усвідомлювати, що добровільно вдаєтеся до бісівської сили та закликаєте її у ваше життя.
Історія знає безліч випадків, коли ті, що звернулися до ворожок чи екстрасенсів, отримували бажане: зцілення когось із близьких чи повернення судженого, але через деякий час самі серйозно занедужували духовно чи фізично. Життя такої людини знищується на очах. Що не дивно – взаємодія з бісами може призвести виключно до руйнування особистості, життя, як свого, так і рідних.
Позиція Церкви: допомога обов'язково прийде. Кожен, хто зважується на такий крок, повинен зрозуміти, що виконання особистих егоїстичних бажань за допомогою магії та чаклунства може «допомогти» розв'язанню невирішеного питання, але викреслить з вашого життя назавжди все вічне, істинне, світле та божественне.
Ми знаходимо підтвердження вищесказаного в Біблії. «Не будете ворожити і не будете чарувати, – сказано у Старому Завіті, – не звертайтесь до духів померлих та до ворожбитів, і не доводьте себе до опоганення ними». Ці поради і сьогодні залишаються актуальними.
Церква, усвідомлюючи всю небезпеку чаклунства для людської душі, здавна строгими правилами намагається захистити своїх членів від ризику, який ті часто не усвідомлюють.
Так, 61 правило VI Вселенського Собору наказує тих, хто ходить до ворожок та відьом, піддавати відлученню від церковних таїнств на строк до 6 років, а тих, хто не кається – взагалі вивергати з Церкви.
Не піддавайте своє життя небезпеці. Життя – це безцінний дар, даний нам Господом нашим Іісусом Христом, і тільки в ньому треба шукати розраду, зцілення та підтримку. Відрікшись від диявольської допомоги, яка надається через шахраїв, шаманів та чаклунів, ви знайдете справжню допомогу та впустите Господа в своє життя.
Митрополит АНТОНІЙ, керуючий справами
Української Православної Церкви
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
Přečtěte si také
Pravoslaví v každodenním životě: O penězích
Pohled pravoslavné církve na bohatství bývá často pochopen chybně jako absolutní oslava chudoby. Skutečnost je však hlubší: peníze nejsou zlé, nebezpečím je náš vztah k nim.
Pravoslaví jednoduše: Proč se v pravoslaví neprovádí kremace?
Při pohřbech pravoslavných křesťanů si můžete všimnout dvou věcí: rakev bývá během obřadu otevřená a církev zásadně odmítá kremaci (zpopelnění). Proč je pro pravoslaví tak důležité uložit tělo do země vcelku?
Mýty o pravoslaví: Svatí byli dokonalí lidé, kteří nikdy nehřešili
Často si představujeme svaté jako nehybné postavy z ikon, které se narodily s gloriolou a nikdy nepoznaly lidskou slabost. Tento mýtus však popírá samotnou podstatu pravoslavné spirituality.
Pravoslaví v každodenním životě: Co když je pro mě půst moc těžký?
Půst se blíží a s ním i obavy, zda ho zvládneme. Důležité je pochopit, že Církev od nás nežádá výkony pouštních mnichů, ale upřímnou snahu o uzdravení duše.
Mýty o pravoslaví: Půst je jen církevní dieta
Mnoho lidí si myslí, že půst je pouze seznamem zakázaných potravin nebo formou náboženské diety. Realita je taková, že bez duchovního obsahu nemá samotné nejedení masa z pohledu církve žádný smysl.