Чаклунство змінює долю безповоротно

Зруйнувати долю власними руками дуже легко. Досить звернутися до всезнаючих ворожок, «бабок», усіляких магів та екстрасенсів, які сьогодні надзвичайно доступні та всюдисущі.

Більшість з них оперують начебто церковними поняттями і речами: використовують церковні свічки, ладан, ікони, молитви, але насправді все це чистої води блюзнірство і не має нічого спільного з істинним призначенням цих предметів.

Частина вищезгаданих самозванців навіть боїться заходити в храми, нібито щоб не втратити свого «дару», інша половина заходить виключно щоб «підзарядитися божественною енергією», ловлячи енергетичні потоки під куполом або біля ікон та здійснюючи безглузді рухи по храму та паси.

Це банальне чаклунство під православною личиною. І тут слід бути вкрай обережним. Потрібно чітко розуміти, на який ризик ви йдете і якими незворотними наслідками це вам загрожує.

Всі окультні течії мають під собою руйнівну силу, оскільки побудовані на взаємодії з бісами. І ви повинні усвідомлювати, що добровільно вдаєтеся до бісівської сили та закликаєте її у ваше життя.

Історія знає безліч випадків, коли ті, що звернулися до ворожок чи екстрасенсів, отримували бажане: зцілення когось із близьких чи повернення судженого, але через деякий час самі серйозно занедужували духовно чи фізично. Життя такої людини знищується на очах. Що не дивно – взаємодія з бісами може призвести виключно до руйнування особистості, життя, як свого, так і рідних.

Позиція Церкви: допомога обов'язково прийде. Кожен, хто зважується на такий крок, повинен зрозуміти, що виконання особистих егоїстичних бажань за допомогою магії та чаклунства може «допомогти» розв'язанню невирішеного питання, але викреслить з вашого життя назавжди все вічне, істинне, світле та божественне.

Ми знаходимо підтвердження вищесказаного в Біблії. «Не будете ворожити і не будете чарувати, – сказано у Старому Завіті, –  не звертайтесь до духів померлих та до ворожбитів, і не доводьте себе до опоганення ними». Ці поради і сьогодні залишаються актуальними.

Церква, усвідомлюючи всю небезпеку чаклунства для людської душі, здавна строгими правилами намагається захистити своїх членів від ризику, який ті часто не усвідомлюють.

Так, 61 правило VI Вселенського Собору наказує тих, хто ходить до ворожок та відьом, піддавати відлученню від церковних таїнств на строк до 6 років, а тих, хто не кається – взагалі вивергати з Церкви.

Не піддавайте своє життя небезпеці. Життя – це безцінний дар, даний нам Господом нашим Іісусом Христом, і тільки в ньому треба шукати розраду, зцілення та підтримку. Відрікшись від диявольської допомоги, яка надається через шахраїв, шаманів та чаклунів, ви знайдете справжню допомогу та впустите Господа в своє життя.

Митрополит АНТОНІЙ, керуючий справами

Української Православної Церкви

АіФ

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Přečtěte si také

Životy svatých: Kdo byl svatý Ivan Český?

Spouštíme novou rubriku „Životy svatých“, ve které si každý týden připomeneme jednoho světce. Dnes začínáme úplně od samotných kořenů českého křesťanství, u poustevníka sv. Ivana Českého.

Proč pravoslavní nepodávají svaté přijímání nepravoslavným?

Časopis Hlas pravoslaví se ve svém zářijovém čísle věnoval tématu, které v poslední době znovu vyvolává diskuse i v pravoslavném světě – otázce, zda mohou být nepravoslavní křesťané připuštěni ke svatým Tajinám.

Starec Paisij Svatohorec: Největší nemocí jsou špatné myšlenky

Slova starce Paisije o tom, jak špatné myšlenky matou duši a berou člověku pokoj, radost i pravý pohled na svět a bližní.

Kdy byl Syn Boží nazván „Kristus“ - Sv. Jan Damašský

Přinášíme vám další úryvek z pojednání O pravé víře svatého Jana Damašského – tentokrát o tom, kdy byl Syn Boží nazván „Kristus“. 

Proč Bůh stvořil ty, kteří zhřeší a nebudou činit pokání - sv. Jan Damašský

Z pojednání svatého Jana Damašského O pravé víře. O tom, proč Bůh stvořil i ty, kteří podle předvědění zhřeší a nebudou činit pokání, a dále o rozdílu mezi Božím zákonem, jenž vede k životu, a zákonem hříchu, který přivádí člověka k pádu.

Památka svatých Cyrila a Metoděje – duchovních otců slovanského pravoslaví

Den, 5. července, je v českém kalendáři zasvěcen památce svatých Cyrila a Metoděje – bratří ze Soluně, kteří v 9. století přinesli našim předkům světlo evangelia v jazyce, kterému rozuměli.