Чаклунство змінює долю безповоротно

Зруйнувати долю власними руками дуже легко. Досить звернутися до всезнаючих ворожок, «бабок», усіляких магів та екстрасенсів, які сьогодні надзвичайно доступні та всюдисущі.

Більшість з них оперують начебто церковними поняттями і речами: використовують церковні свічки, ладан, ікони, молитви, але насправді все це чистої води блюзнірство і не має нічого спільного з істинним призначенням цих предметів.

Частина вищезгаданих самозванців навіть боїться заходити в храми, нібито щоб не втратити свого «дару», інша половина заходить виключно щоб «підзарядитися божественною енергією», ловлячи енергетичні потоки під куполом або біля ікон та здійснюючи безглузді рухи по храму та паси.

Це банальне чаклунство під православною личиною. І тут слід бути вкрай обережним. Потрібно чітко розуміти, на який ризик ви йдете і якими незворотними наслідками це вам загрожує.

Всі окультні течії мають під собою руйнівну силу, оскільки побудовані на взаємодії з бісами. І ви повинні усвідомлювати, що добровільно вдаєтеся до бісівської сили та закликаєте її у ваше життя.

Історія знає безліч випадків, коли ті, що звернулися до ворожок чи екстрасенсів, отримували бажане: зцілення когось із близьких чи повернення судженого, але через деякий час самі серйозно занедужували духовно чи фізично. Життя такої людини знищується на очах. Що не дивно – взаємодія з бісами може призвести виключно до руйнування особистості, життя, як свого, так і рідних.

Позиція Церкви: допомога обов'язково прийде. Кожен, хто зважується на такий крок, повинен зрозуміти, що виконання особистих егоїстичних бажань за допомогою магії та чаклунства може «допомогти» розв'язанню невирішеного питання, але викреслить з вашого життя назавжди все вічне, істинне, світле та божественне.

Ми знаходимо підтвердження вищесказаного в Біблії. «Не будете ворожити і не будете чарувати, – сказано у Старому Завіті, –  не звертайтесь до духів померлих та до ворожбитів, і не доводьте себе до опоганення ними». Ці поради і сьогодні залишаються актуальними.

Церква, усвідомлюючи всю небезпеку чаклунства для людської душі, здавна строгими правилами намагається захистити своїх членів від ризику, який ті часто не усвідомлюють.

Так, 61 правило VI Вселенського Собору наказує тих, хто ходить до ворожок та відьом, піддавати відлученню від церковних таїнств на строк до 6 років, а тих, хто не кається – взагалі вивергати з Церкви.

Не піддавайте своє життя небезпеці. Життя – це безцінний дар, даний нам Господом нашим Іісусом Христом, і тільки в ньому треба шукати розраду, зцілення та підтримку. Відрікшись від диявольської допомоги, яка надається через шахраїв, шаманів та чаклунів, ви знайдете справжню допомогу та впустите Господа в своє життя.

Митрополит АНТОНІЙ, керуючий справами

Української Православної Церкви

АіФ

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Přečtěte si také

Mýty o pravoslaví: Nemluvňata nemohou k přijímání

Proč pravoslavná církev přistupuje k udílení Eucharistie dětem hned od křtu a neodkládá ji jako Západní církve? 

Pravoslaví v každodenním životě: Jak podporovat svou farnost?

Podpora farnosti nestojí jen na penězích, ale také na čase a osobní přítomnosti. Pravoslavná tradice vnímá dávání jako projev vděčnosti a živé víry.

Pravoslaví v každodenním životě: Jaké ikony potřebuji?

K vytvoření domácího modlitebního koutku nepotřebujete desítky ikon ani drahé vybavení. Pro začátek vám stačí pouze dvě. Které?

Jaká je budoucnost kněžského povolání v PCČZS ?

Jak má vypadat kněžská služba v době, kdy pravoslavné chrámy praskají ve švech a věřící přibývají každým rokem?

Neděle všech svatých: plod Ducha svatého, který mění svět

První neděli po Padesátnici slaví pravoslavná církev památku všech svatých – těch, jejichž jména známe, i těch bezejmenných, kteří žili a zemřeli pro Krista. 

Co nám dala Padesátnice?

Nyní vstupujeme do oslav svaté Padesátnice. Je to svátek, který má svůj předobraz již ve Starém zákoně a jehož význam sahá hluboko do dějin spásy. Zároveň je to svátek, který završuje naše hlavní oslavy Kristova vzkříšení. To, co začalo Paschou, dochází svého naplnění v události seslání Svatého Ducha na Církev.