5 речей, які необхідно зробити кожному християнину до Різдва

Різдво Христове – одне з найрадісніших та найулюбленіших у народі свят. Йому передує один з чотирьох «довгих» постів – Різдвяний. Він розпочнеться 28 листопада і триватиме цілих сорок днів до свята Різдва, закінчившись у ніч на 7 січня.

Традиційно джерелом протиріч серед людей, які дотримуються посту, є Новий рік. Можна по-різному ставитись до Нового року, залежно від того, з якої сторони його сприймати: з гастрономічної, як привід випити та опуститися до тваринного рівня, або ж духовної, як день молитви про майбутнє та роздумів про минуле.

Преподобний Варсонофій Оптинський в одному зі своїх листів колись написав такі чудові слова: «Вітаю вас з радощами, які Господь нехай пошле вам у наступаючому році. Вітаю вас і зі скорботами, які неминуче відвідають вас і в цьому році: можливо, сьогодні, можливо, завтра чи незабаром. Втім, не засмучуйтесь та не бійтеся скорбот. Скорботи й радощі тісно з'єднані одне з одним. Вам це здається дивним, але згадайте слова Спасителя: Журиться жінка, що родить, бо настала година її; як дитинку ж породить вона, то вже не пам'ятає терпіння з-за радощів, що людина зродилась на світ (Ін.16,21). День змінює ніч, ніч змінює день, непогода – відро; так і скорбота і радість змінюють одна одну».

Різдво Христове для православного християнина – це запорука душевної рівноваги та джерело роздумів. Саме перед Різдвом і Новим роком, як ніколи, нам необхідно стяжати одну з універсальних чеснот, якою в рівній мірі повинні володіти і ченці, і миряни – духом міркування.

Нижче ми пропонуємо вам п'ять речей, які православному християнину потрібно встигнути зробити до початку Різдва і Нового року.

1.       Оцініть характер ваших відносин з Богом за минулий рік. Вийдіть за двері дому вашого серця та придивіться: Христос стоїть ззовні та стукає, або ж Він вечеряє з вами як Друг? Замисліться, яке місце у вашому житті займав Бог? Як часто ви відвідували церковні богослужіння і як часто ви потребували Бога, щоб просто подякувати йому за все, а не звертатися до Нього в момент безвиході? Відносини Бога і людини в основі своїй схожі на будь-які суто людські стосунки – чи то друзів, родичів або люблячих один одного людей. Якщо ви не приділяєте їм належної уваги і пускаєте все самопливом, якщо ви закриті в собі, холодні та байдужі, то будьте готові до того, що ви втрачаєте, бо в будь-яких відносинах не стоять на місці – в них або йдуть уперед, або назад.

2.      Згадайте, чи не залишається у цьому році вашого життя хоча б один не висповіданий гріх? Гріх – це завжди тягар і страждання. Це джерело внутрішнього неладу та відсутність дерзновенності перед Богом.  Гріх – це завжди стіна між вами і Творцем, яка позбавляє вас найбільшого дару молитви. Чи ви хочете увійти в новий рік з вантажем помилок минулого? Ви вибираєте примирення з Богом, або готові докладати один гріх до іншого, ризикуючи зрештою стати спаленим у своєму сумлінні (1Тим. 4:  2)? Звільніть себе. Якщо ж ви ведете духовне життя і намагаєтеся в міру можливостей примирятися з Богом на таїнстві Сповіді – тихо подякуйте Господу за Його благодіяння і попросіть Його допомоги та підтримки в наступаючому році словами Господньої молитви: і не введи нас у спокусу.

3.       Замисліться про Промисел Божий у році, що минає. Згадайте, скільки у вашому житті за останній час було дивовижних випадків явної Божественної допомоги. Подякуйте за все, що відбулось, Богу. Пригадайте, які з ваших молитов здаються вам не почутими і поставтеся до них з міркуванням. Можливо, ви просили про щось не корисне для вас, або просили з гордістю, або, що гірше, – про речі гріховні? Речі мають звичай існувати лише в нашому сприйнятті, Тому те, що здавалося вам необхідним півроку тому, зараз вже може не мати ніякої цінності. Особливо просіть молитовного покрову Божої Матері, Яка завжди молитися про нас Сину Своєму і Богу нашому, спрямовуючи наш життєвий шлях до блага та милуючи нас, недостойних, своїми молитвами.  

4.      Попросіть пробачення та пробачте самі. «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим», – вкотре ми звертаємося до себе словами Господньої молитви. Давайте примиримося самі з собою та з іншими. Звільнимося від тяжкої ноші гордості та образ і станемо називатися християнами не за буквою, а за духом, адже само християнство, як і Визволення від влади гріха та смерті – це завжди свобода. Якщо ми не можемо примиритися з ближнім з незалежних від нас обставин, то примиримося з ним у своєму серці, пам'ятаючи про те, що Богу відомі всі наміри та рухи нашої душі.  

5.      Відпустіть минуле. Життя християнина – це завжди рух вперед, які б негаразди і трагедії не відбувалися в житті. Навчіться робити одну з найскладніших речей – довіряти Богу і відпускати те, що не у вашій владі. Навчіться християнській мужності, хоч би як важко вам не було і як би ви не хотіли повернутися до своїх руйнівних звичок та схильностей. Перефразовуючи апостола Якова, можна з упевненістю сказати, що двоєдушшя – це шлях в нікуди (пор. Як. 1: 8), адже двоєдушна і слабовільна людина не може довести до розуму жодну розпочату нею справу, від чого вона тяжко страждає. Скільки б ви не впали у цьому році, стільки ж і встаньте і, попросивши вибачення у Бога та ближніх, йдіть тільки вперед. Довіртеся Богові і дайте Йому зробити у вашому житті те, що ви заважаєте Йому робити своєю упертістю та зарозумілістю. Відмовтеся від малого, і Господь обов'язково дасть вам Своє велике. «Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» і нехай ці слова Господньої молитви звучать для вас по-новому кожного дня у наступному році.          

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Přečtěte si také