Не поспішайте за усіма – і життя налагодиться

Ми щось постійно робимо, кудись постійно поспішаємо, і нам здається, що у цілому взятий темп життя – правильне рішення, бо так роблять усі навколо. Ми поспішаємо, як і всі.

Ми поспішаємо, і цей поспіх поглинає нас цілком. Ми поспішаємо, і нам немає коли задуматися над тим, а чи потрібно взагалі те, чим ми займаємось. Згідно з сучасними дослідженнями, за останнє десятиліття швидкість пішоходів збільшилась майже на 20 відсотків.

Ми поспішаємо жити. Поспішаємо отримувати максимум благ у цьому житті. Усі наші дії спрямовані на те, щоб скрізь встигнути.

Але чи стала людина щасливішою та успішнішою? Ні. З'являються порожнеча, внутрішній вакуум, що роз'їдає зсередини, який нічим заповнити, виникають різні форми депресії. І це не поодинокі випадки, а вже масові явища. Люди тотально втрачають сенс життя, що веде до страшних і трагічних наслідків: пияцтво, наркоманія, моральні збочення та самогубства.

Але є способи змінити своє життя, зробити його більш успішним.

По-перше, ми повинні встановити в собі певний фільтр, що захищатиме від зайвої інформації, яка уводить нас від реального життя. Будьте уважні до того, що ви споживаєте, будьте розбірливі. Не вірте на слово усьому, що вам говорять.

Наступний крок – захиститися від зайвого поспіху, невгамовної біганини, яка спустошує нас.

Необхідно також навчитися контролювати свою мову. Іноді ми дуже багато часу витрачаємо на порожні розмови, непотрібні пояснення та пересуди. Адже слово – це не просто якийсь звук, це енергія душі: даремна її витрата збіднює нас. Напевно, багато хто помічав, що після багатослів'я ми відчуваємо внутрішнє спустошення.

Четверте. Потрібно шукати те, що наповнює сенсом наше життя, наші дії. Віруючій людині легше: вона знає, де і в чому шукати сокровенний зміст. В Церкві і в Бозі. Обирайте ті заняття, тих людей, за допомогою яких ви стаєте трохи краще.

Пам'ятайте про розрадні речі, які доступні абсолютно кожному, хто живе на землі. Це природа та краса. Будь-яку напругу знімає контакт з природою: досить помилуватися зимовим пейзажем за вікном, поспостерігати за падаючими сніжинками – і життя налагоджується, напруга зникає, серце заспокоюється.

Красу можна знайти в прекрасних музичних творах, що дарують спокій та гармонію, у літературних шедеврах, що захоплюють своєю мелодикою і майстерними спостереженнями та описами, у живопису, що перевірений століттями і залишається на віки.

Усі ці нехитрі речі врівноважують нашу свідомість, наше життя, надають йому сенс, смак, наповнює серце радістю.

Не втрачайте ці дорогоцінні і справжні моменти життя, збирайте їх в собі. Озирніться навколо і не будьте як усі, усвідомте свою індивідуальність!

Митрополит АНТОНІЙ,

керуючий справами Української Православної Церкви

АіФ

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Přečtěte si také

Pravoslaví jednoduše: Proč líbáme ikony?

Často se nás ptají lidé, kteří do chrámu přicházejí poprvé nebo pravoslavnou tradici blíže neznají, co vlastně znamenají gesta, která u věřících vidí - například líbání ikon.

Výsledky průzkumu SPN: Co skutečně formuje víru v našich zemích?

Po dvou týdnech sběru dat přináší redakce SPN výsledky průzkumu v České a Slovenské republice. Co ukazují odpovědi respondentů?

Narativ „pravoslaví jako mužství“ církvi škodí, varuje teolog

Podle teologa George Demacopoulose je představa pravoslaví jako prostoru pro „oslavu mužství“ v rozporu s učením i dějinami církve a odrazuje věřící ženy.

Mýty o pravoslaví: Modlit se má člověk hlavně v soukromí, chrám není nutný

„Věřím v Boha po svém, stačí mi modlit se doma v pokoji. Do chrámu chodit nemusím.“

Pravoslaví v každodenním životě: Jak se duchovně připravit na Vánoce

Dnes mnozí křesťané oslavují Narození Pána Ježíše Krista podle nového (gregoriánského) kalendáře, pro věřící, kteří se drží starého (juliánského) kalendáře, období přípravy stále trvá. 

Pravoslaví v každodenním životě: Jak osvobodit srdce od křivdy?

Odpuštění není jen laskavé gesto vůči druhému. V pravoslaví je to nezbytná podmínka pro náš vlastní vztah s Bohem. Proč je tak těžké odpustit a jak najít sílu k usmíření, i když rána stále bolí?