Вчені-генетики готові «запрограмувати» людину на безсмертя

Перепрограмування кожного білка в людському гені вимагатиме 400 тисяч змін

Вчені розраховують вже через 10 років створити клітини, що будуть несприйнятливі до радіації, холоду, вірусів, онкозахворювань та старіння, повідомляє портал STAT.

Як повідомляє інтернет-ресурс, створений в 2016 році «амбіційний проект синтезу, в тому числі й людських, геномів просувається від хиткого початку та занурюється у практичну роботу по створенню кращих геномів, ніж створені природою».

Про створення подібних клітин вчені замислились після досліджень кишкової палички, до геному якої внесли 321 зміну. І після цього він став несприйнятливим до вірусів.

При цьому уточнюється, що для модифікації більш складних організмів буде потрібно більше часу та зусиль. «Перепрограмування кожного білка в людському гені, наприклад, вимагатиме 400 тисяч змін», – заявив професор Гарвардського університету Джорд Черч. 

За словами вченого, з 20 тисяч людських генів необхідно видалити «зайві» кодони (одиниці генетичного коду), таким чином надаючи клітинам тіла необхідні характеристики.

«Існує дуже вагома причина вважати, що ми можемо виробляти клітини, які були б повністю стійкі до всіх відомих вірусів, – сказав Джефф Боке, директор Інституту системної генетики Медичного центру NYU Langone. – Має бути також можливо розробити й інші риси, в тому числі, стійкість до пріонів та раку».

«Якщо мета буде реалізована десятками лабораторій, які, як очікується, працюватимуть над проектом, і підняти їхнє фінансування, ультрабезпечні клітини людини можуть робити для регенеративної медицини те ж саме, що пастеризація зробила для молока», – додав Боке.

Геном – сукупність спадкового матеріалу, укладеного в клітині організму. Він містить біологічну інформацію, необхідну для побудови та підтримки всього організму. Пріон же належить до особливого класу білків – інфекційних агентів, будучи причиною рідкісних, але дуже небезпечних хвороб людини та тварин.

Přečtěte si také

Katolický biskup: Koptská pravoslavná církev je v Egyptě velmi živá

Katolický biskup Claudio Lurati ocenil život koptské pravoslavné církve v Egyptě a každodenní vztahy mezi místními křesťany. Hovořil také o soužití s muslimy a situaci uprchlíků.

Řecký teolog odsoudil zabití mnicha ve Svatohorské lávře

Profesor Athénské univerzity Georgios Fundulakis označil zabití mnicha Varsonofije za tragédii pro celý křesťanský svět.

Arcibiskup Michal sloužil v Hořovičkách na svátek českých novomučedníků

V monastýru svatých Cyrila a Metoděje v Hořovičkách si věřící připomněli svátek českých novomučedníků. Slavnostní božskou liturgii vedl pražský arcibiskup Michal.

Patriarcha Bartoloměj: Očekáváme obnovení jednoty s Římem

Ekumenický patriarcha Bartoloměj vyjádřil naději na obnovení plného církevního společenství mezi pravoslavnou a římskokatolickou církví. Zdůraznil přitom význam společné tradice prvního tisíciletí.

Co naše Církev udělala s dědictvím a odkazem sv. Gorazda?

Téměř neporušená tráva před křížem na Kobyliské střelnici. Několik desítek lidí. A jeden dopis, který nás nenechá klidnými. Jeho autor se ptá: Co jsme za osmdesát čtyři let udělali s dědictvím, které nám sv. Gorazd zanechal?

Souhrn dne - 4. září 2026

Zde najdete všechny zprávy naší redakce za dnešní den, z domova i zahraničí.