У Казахстані присвятили 2018 рік першому священномученику в історії країни

Священномученик Пимен, єпископ Верненський і Семиреченський

Урочисте відкриття Року святителя Пимена Верненського відбулось у суботу 5 травня, а 2018 рік обраний тому, що саме на нього припадає 100-річчя з дня мученицької кончини пріснопам'ятного архієрея, повідомляє «Фома».

Святкове богослужіння в Нікольському кафедральному соборі Алма-Ати у співслужінні духовенства очолив митрополит Астанайський і Казахстанський Олександр.

У ході богослужіння його учасники помолилися за упокій батьків святителя Пимена – священика Захарії Белолікова і Марії Орнатської, а також про всіх, «у роки безбожних гонінь невинно замучених і убієнних, від голоду, холоду, ран, хвороб і тяжких праць померлих».

Священномученик Пимен, єпископ Семиреченський і Верненський (в миру Петро Захарович Белоліков) народився 5 листопада 1879 року в селі Василівське Череповецького повіту Новгородської губернії у великій благочестивій родині священика Захарія Івановича та його дружини Марії Іванівни Орнатської – дочки священика Іоанна Орнатського. Через отця Іоанна Петро Белоліков перебував у родинних стосунках з великим пастирем – святим праведним Іоанном Кронштадтським.

Майбутній святитель навчався в Київській духовній академії і Новгородській Духовній семінарії, прийняв чернечий постриг з ім'ям Пимен на честь Києво-Печерського преподобного Пимена Багатохворобливого, що в Ближніх печерах.

Місіонерському служінню було віддано в цілому дев'ять років життя єпископа.

У 1916 році в Петрограді відбулась його єпископська хіротонія з призначенням на прикордонну Салмаську кафедру в Персії. Через рік владику на його прохання відкликали з Персії. Відбулось його призначення вікарієм Туркестанським у місто Вірний (нині Алма-Ата) на новостворену кафедру Семиреченську і Верненську. До свого кафедрального міста Вірний, центру Семиреченської області, владика прибув 11 жовтня 1917 року.

За спогадами більшовиків народ йшов до нього з ранку до вечора. Його авторитет був такий великий, що «радвлада» серйозно побоювалася «двовладдя» у Семиреченську. У 1918 році владика завадив вилученню церковних цінностей з кафедрального собору, засудив розстріл царської сім'ї.

Увечері 3 вересня 1918 року, до його кімнати увірвались червоноармійці з карального загону Мамонтова, відкликаного з Семиреченського фронту спеціально для арешту владики. Ображаючи та принижуючи святителя, вони примушували його поїхати з ними. Після роздумів владика підкорився. Його посадили на тачанку та відвезли в заміський гай Баума. Вбив ієрарха пострілом в упор відомий у місті бандит, який служив у міській міліції, і, впавши з коня, тут же зламав ногу.

Духовенство, якому владика велів бити в дзвони у разі тривалої своєї відсутності, щоб підняти народ, не виконав прохання свого врхіпастиря. Відомо, що в місті був мітинг з вимогою видати тіло вбитого та демонстрація протесту, яку розігнали за допомогою зброї.

Лише наступного дня діти, які ходили в гай по горіхи, побачили на галявині вбитого єпископа. Тіло владики віруючими було пізно вночі таємно поховано в парку поруч з кафедральним собором.

Канонізований як місцевошанований святий Алма-Атинської єпархії Руської Православної Церкви 12 жовтня 1997 року. Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви в серпні 2000 року для загальноцерковного шанування.

Přečtěte si také