Під Берестечком монахині відслужили панахиду за полеглими у битві козаками
Молитовно згадувати убієнних на полі Берестецької битви для рівненських черниць стало традицією
Панахида була звершена 10 червня у Національному історико-меморіальному заповіднику «Поле Берестецької битви» біля села Пляшева на Рівненщині, повідомляє кореспондент СПЖ.
Настоятелька Городоцького монастиря ігуменя Михаїла разом з черницями та кліриками Рівненської єпархії піднесли молитви за упокій душ козаків, які загинули чотири століття тому.
У своєму зверненні до сестер та духовенства ігуменя Михаїла зазначила: «У цих могилах спочивають православні християни: воїни та прості селяни. Вони поклали свої життя за віру православну, давайте будемо пам'ятати про це».
Молитовно згадувати убієнних у цей день на полі Берестецької битви для рівненських черниць стало традицією. Вони моляться в повній тиші, без сторонніх спостерігачів та мирян.
Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» заснований у 1912 р. на місці, де в 1651 р. відбулася найбільша битва Визвольної війни під проводом гетьмана Б. Хмельницького.
100-тисячне козацьке військо за підтримки 30 тисяч татар хана Іслама Гірея III вступило в битву під Берестечком з 300-тисячною польською армією короля Яна Казимира II. Через зраду татар запорожці були розбиті, втративши, за різними оцінками, від 10 до 30 тисяч убитими.
В результаті поразки в Берестецькій битві Хмельницький змушений був укласти з Яном Казимиром невигідний Білоцерківський мир. У 1912 р. в пам'ять про трагічну битву на о. Журавлиха була перенесена дерев'яна Михайлівська церква (XVII ст), в якій Хмельницький молився перед боєм. У підземній каплиці-усипальниці Параскеви П'ятниці під Георгіївським храмом поховані останки загиблих козаків.
У 1966 р. був створений музей-заповідник «Козацькі могили». Зараз це Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви».
Раніше під Берестечком глава УПЦ КП Філарет побажав українцям перемоги та Єдиної Помісної Церкви.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.