Археологи з'ясували, що багато храмів домонгольської Русі будували італійці
Храм Різдва Богородиці в Боголюбові
Вчені з Інституту археології РАН завершили розкопки на території храмового комплексу в Боголюбові та знайшли докази на користь того, що храм Різдва Богородиці та багато інших церков Володимирської Русі будували майстри з Північної Італії, повідомляє РІА «Новини».
«Відкриті при розкопках 2018 року частини собору дали новий матеріал для висновків як про план собору, так і про походження володимиро-суздальської архітектури загалом, – зазначив Володимир Сєдов, член-кореспондент РАН. – Тепер ми розуміємо, що, швидше за все, в будівництві цього храму брали участь майстри з Ломбардії та Емілії-Романьї».
Група археологів під керівництвом Сєдова вже третій рік веде розкопки біля стін собору Різдва Богородиці в Боголюбові, де у XII столітті перебувала резиденція князя володимирського Андрія Боголюбського.
Церква зруйнувалась у 1722 році і на її місці побудували новий собор, тож вченим довелося докласти чимало зусиль, щоб виявити сліди початкового спорудження.
Вивчення стін храму Різдва Богородиці показало, що в його будівництві брали участь західні майстри часів Фрідріха Барбаросси, які прибули на територію Володимирської Русі з Італії, що входила тоді до складу Священної Римської імперії.
Проаналізувавши архітектурні особливості розташування колон храму, вчені припустили, що його творці були з північних регіонів Італії. Подібні елементи архітектури та загальна стилістика зустрічаються в кафедральному соборі Модени та кафедральному соборі Феррари, побудованих приблизно в ту ж епоху, що й церква в Боголюбові.
На думку вчених, група італійських майстрів прибула на північний схід Русі з Ломбардії і Емілії-Романьї. Разом з ними над будівлею різьбярі працювали князя Юрія Долгорукого, побудували Спасо-Преображенський собор у Переславле-Залеському і Золоті ворота у Володимирі.
Археологи сподіваються, що знайдені останки будуть повністю відкриті і перетворені на музей.
Нещодавно вчені виявили друге в історії археологічне свідоцтво про розп'яття.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.