В УПЦ дали пораду, як ставитися до народних традицій у церковні свята

Коли дозрівав перший мед – народ ніс його в храм, щоб подякувати Спасителю за милість

Те, що люди цікавляться святом і йдуть в храм, нехай навіть просто «щось освятити», варто сприймати як додаткову можливість прийти до Бога, а не проблему, коментує протоієрей Володимир Ровінський, кандидат богослов'я, голова Інформаційно-просвітницького відділу Володимир-Волинської єпархії.

«Я не став би занадто драматизувати ситуацію, що склалася в наш час зі ставленням простого народу до церковних свят, хоч і не закликаю її недооцінювати. Протягом всієї історії християнської Церкви ми безперестанно зустрічаємо свідчення і нарікання відомих авторів на язичницьке мислення серед простого народу та тісне переплетіння у побуті християнської віри з марновірством», – пояснює священик.

За його словами, «простий народ завжди сприймав все просто»: «Коли дозрівав перший мед – його несли у храм, аби подякувати Спасителю за милість. І, безумовно, свято це у свідомості людській віддзеркалилося у терміні "Спас медовий". Прийде пора дякувати за врожай яблук чи горіхів, а в народі вже і назва цим святковим дням готова».

«Тут потрібно виправляти не простоту людського мислення, а не допускати лукавого збочення цієї простоти», – вважає отець Володимир.

На думку священнослужителя, дуже добре, що люди йдуть до храму, та ще щось хочуть освятити. «Події, котрі згадуються у ті чи інші свята, будуть ближчими до розуміння і сприйняття людей, якщо ми, священики, не полінуємося у своїй проповіді прив’язати та наблизити їх до повсякденного життя і нагальних турбот наших слухачів».

«Якщо похвалити ту господиню, котра прийшла в храм "мед святити", та наголосити, що правильно вона робить, коли, перш ніж годувати сім’ю цим цілющим для тіла продуктом, турбується, щоб він і для душі був корисним. Адже освячений мед стає носієм (передавачем) благодаті Духа Святого для того, хто його буде споживати. А в підтвердження своїх слів можна ще й привести слова молитви на освячення меду», – каже він.

Голова Інформаційно-просвітницького відділу вважає, що священикам у проповіді «не слід боятися користатися тими поняттями, котрі живуть серед народу. Принаймні Сам Христос так і поступав – Він постійно використовував і термінологію, і понятійний апарат своїх слухачів».

14 серпня православні віруючі вступили в Успенський піст. Він є третім за рахунком з числа багатоденних, його строки завжди одні й ті самі – з 14 серпня по 27 серпня

Přečtěte si také

Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“

Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání  arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.

V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň

Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.

Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě

Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí

Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS

Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.  

Tajemství Kristova hrobu

Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.

Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja

Na oficiální facebookové stránce  Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.