У Києві затримали чоловіка, який намагався підпалити Андріївську церкву

Поліція розшукує інших учасників злочину

Зловмисником, підозрюваним у спробі підпалу храму, виявився 32-річний киянин. Про це повідомив начальник Головного управління Національної поліції в столиці Андрій Крищенко, передає «Сегодня».

У будинку чоловіка провели обшук, в ході якого вилучили планшети, мобільні телефони, рюкзаки, горючі рідини, клейку стрічку і одяг. Його спільників шукають.

Підпал стався 15 листопада. В поліцію зателефонував охоронець і сказав, що невідомі кинули пляшки із запальною сумішшю в бічні двері Андріївської церкви. Загоряння не сталося, ніхто не постраждав. З місця події експерти вилучили скляну пляшку зі слідами кіптяви, обмотану клейкою стрічкою, залишки частин інших пляшок і рюкзак.

У поліції повідомили, що раніше чоловік проблем із законом не мав. Сьогодні, 27 листопада, зловмиснику оголосили про підозру, і найближчим часом суд обере йому запобіжний захід. Кримінальне провадження розслідується за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 194 ("Замах на умисне знищення або пошкодження майна") Кримінального кодексу України. За вчинене правопорушення передбачено до десяти років позбавлення волі.

Як повідомляла СПЖ, 18 жовтня 2018 року Верховна Рада підтримала в першому читанні за основу і в цілому законопроект «Про особливості користування Андріївською церквою Національного заповідника "Софія Київська"», згідно з яким Андріївська церква передається в користування Константинопольському патріархату.

Законопроект №9208, запропонований Петром Порошенком, зареєстрували 17 жовтня. Документ передбачає передачу Андріївської церкви «в безоплатне постійне користування Вселенському патріархату для здійснення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній і процесій».  Як наголошується в пояснювальній записці, дане рішення «сприятиме прискоренню отримання Томосу».

В Андріївській церкві проводили богослужіння представники УАПЦ. «Митрополит» Макарій Малетич заявив, що, якщо УАПЦ віддає свій єдиний кафедральний собор, то їй повинні щось дати взамін.

Přečtěte si také

Znesvěcení svatyně v evropské zemi? Chmelnyckyj ukazuje temnou tvář „duchovní nezávislosti“.

Je neuvěřitelné, že ve státě, který se statečně brání ruské agresi a zároveň usiluje o vstup do Evropské unie a Severoatlantické aliance – tedy do společenství, které se opírá o principy právního státu , ochrany náboženské svobody a lidské důstojnosti – se v roce 2025 odehrávají scény, které připomínají spíše středověký lynč než evropskou civilizovanost.