Настоятель храму в селі Нічогівка розповів про те, як захопили його храм

О. Тарас Берник, настоятель Свято-Микоалївського храму УПЦ села Нічогівка Маневицького району

О. Тарас Берник, настоятель Свято-Миколаївського храму УПЦ села Нічогівка Маневицького району пояснив, що поштовхом для конфлікту в Нічогівці було захоплення храму прихильниками ПЦУ в сусідній Красноволі, яке відбулося кілька днів тому. Про це він повідомив в інтерв'ю на сайті Колківського благочиння УПЦ.

За словами священнослужителя, місцева влада, зокрема голова Краснопільської сільради, до якої належать села Красноволя, Нічогівка, Тельчі, Матейки, Погулянка, Федір Світач, брав активну участь у так званому «переході», особисто організував в місцевому клубі збори територіальної громади.

«Прихильники ПЦУ ігнорували мене як настоятеля релігійної громади, збір підписів почали без мого відома. Під час збору підписів активісти здійснювали психологічний тиск на односельців, некоректно пояснювали причину збору підписів, вимагали паспортні дані, багато людей не зрозуміли, за що підписувалися», – пояснив о. Тарасій.

26 січня, в день захоплення, священик пішов звершувати вечірнє богослужіння. «Біля храму мене вже чекали близько сотні людей, які вимагали ключі від церкви. Перераховані вище активісти та інші люди заблокували мене, притиснули до автомобіля, що стояв поруч. У цьому безчинстві активну участь брав сільський голова Федір Світач і декан УПЦ КП Андрій Закидальский. Напередодні я викликав поліцію, оскільки мені дзвонив Василь П., щоб я віддав ключі від церкви», – говорить він.

О. Тарасій підкреслив, що поліція зовсім не реагувала на його прохання про допомогу, вони спокійно спостерігали за тим, що відбувається: «Зауважу, що рідний брат сільського голови працює в поліції і був у той час на місці події. Сп'янілі чоловіки тріпали мене за одяг, Галина П. запихувала руки в кишені і шукала ключі. Далі всі натовпом рушили мене у двір храму, до вхідних дверей».

Після чотирьохгодинного психологічного пресингу з нецензурними висловлюваннями на мою адресу я змушений був відкрити перші двері в притвор храму. Другі двері до церкви відчинила Галина П.. На жаль, пролилася кров – житель села Володимир М. розбив обличчя своїй рідній сестрі Ніні В.. Постраждалій допомагали чужі люди, а власні родичі спостерігали осторонь, бо вона за "московську церкву"», – сказав клірик.

Священик заявиі, що представники УПЦ КП не погодились на його пропозицію служити по черзі.

«Надалі я з церковною громадою будемо налагоджувати богослужбове життя в місцевій хатині. І ще момент: заяву в поліцію про бездіяльність її працівників я написав у Красноволі після літургії в неділю 27 січня», – пояснив він.

На наступний день, 27 січня, отцю Тарасу зателефонували із сільради і вимагали, щоб він забрав речі з церковного будинку.

Як повідомляла СПЖ, у Нічогівці, незважаючи на захоплення храму, Громада УПЦ продовжує існувати.

Přečtěte si také

Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“

Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání  arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.

V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň

Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.

Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě

Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí

Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS

Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.  

Tajemství Kristova hrobu

Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.

Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja

Na oficiální facebookové stránce  Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.