Правий сектор, влада і УПЦ КП не змогли захопити храм в селі Тесів
Віруючим храма в с. Тесів вдалося відстояти свій храм
У селі Тесів Острозького району, що на Рівненщині відбулося міжконфесійне протистояння, яке ініціював сільський голова – про це повідомляє кореспондент СПЖ. Для захоплення храму, який належить релігійній громаді УПЦ, чиновник запросив благочинного Київського патріархату та представників Правого сектору.
17 лютого перед недільним богослужінням до Свято-Миколаївської церкви села Тесів приїхала група людей, серед яких були священик та благочинний Київського патріархату, невідомі особи, кілька жителів села, місцеві журналісти та два наряди поліції. Як розповідають очевидці, наміри приїжджих розгадати було неважко, адже тиждень тому у школі сільський голова Мартинюк С. А. провів збори територіальної громади за участю 20 людей та «перевів» церкву в ПЦУ. Новину про це встигло повідомити місцеве видання «Район. Острог».
«Коли я їхав на богослужіння, то вже знав, що у нас будуть гості, – розповідає протоієрей Олександр Завірюха, настоятель Свято-Миколаївської церкви села Тесів. – Психологічно був готовий до тиску, єдине, що не міг осягнути, це звідки у людей стільки нахабства? Наша релігійна громада зібрала понад двісті підписів за підтримку УПЦ, на парафіяльних зборах, які відбулися на Стрітення, а це був робочий день і не всі змогли прийти аби проголосувати, 57 людей підтвердили свою позицію. Я думаю тут і без математичних здібностей зрозуміло, що більшість людей у селі не хоче нічого змінювати».
Однак іншої думки Юрій Лукашик, благочинний Острозького району Київського патріархату, котрий приїхав до чужого храму зі своїм хором, вочевидь, заздалегідь розраховуючи провести там богослужіння та вимагав від настоятеля статут. За словами вірян, отець Олександр відмовив пану Лукашику, показав лише посвідчення, яке засвідчує, хто є справжнім настоятелем церкви у Тесові.
Як розповідають селяни, після цього прибічники ПЦУ вимагали від правоохоронців опечатати храм, однак ті не зробили цього.
Щоб уникнути захвату церкви, отець Олександр розпочав молитву перед входом до храму, до нього приєдналось спочатку 40 його прихожан, а потім надійшло ще 50.
«Наша кількісна перевага була істотною, як не агітував сільський голова, йому так і не вдалося зібрати навіть двадцять своїх послідовників,» – коментує отець Олександр.
Прибічники ПЦУ не дочекалися завершення молитовного стояння вірян УПЦ та розійшлись по домівках. Натомість до храму приїхало вісім представників Правого сектору, як розповідають селяни, до церкви їх не пустили, відбулася лише незначна словесна перепалка.
Відразу після Богослужіння, яке таки вдалося здійснити у приміщенні храму, 83 представники релігійної громади УПЦ пішли до сільської ради та написали заяву на її очільника Мартинюка С.А. Дільничий, котрий був на той момент у селі, взяв свідчення у кількох очевидців подій.
Přečtěte si také
Souhrn dne - 3. září 2026
Zde najdete všechny zprávy naší redakce za dnešní den, z domova i zahraničí.
J. D. Vance: Nepřekvapilo by mě, kdyby mezi námi chodil Antikrist
Americký viceprezident J. D. Vance v rozhovoru otevřeně hovořil o své katolické víře, konci časů a duchovním rozměru současného světa. Zdůraznil však, že křesťan nemá určovat datum konce světa, ale soustředit se na život podle Boží vůle.
Zemřel první kněz Opus Dei, který působil v Československu
Ve věku 66 let zemřel katolický kněz Manuel Lobo. V roce 1991 přijel do Prahy a stal se prvním knězem Opus Dei, který zde zahájil působení této katolické organizace.
Pravoslavný protodiákon v Kanadě čelí obvinění ze sexuálního napadení
Protodiákon Pravoslavné církve v Americe Jesse Isaac byl v kanadském Edmontonu obviněn ze sexuálního napadení. Žena, která případ oznámila, zároveň kritizuje postup církevních představitelů.
Trump se osobně zajímá o ochranu kláštera na Sinaji, uvedl Washington
Spojené státy chtějí přispět k zachování historického a náboženského významu kláštera svaté Kateřiny na Sinaji, kolem jehož pozemků se vede právní spor.
Evropské fondy po roce 2028 nabídnou příležitosti i církevním organizacím
Nové období evropských fondů na roky 2028 až 2034 by mohlo přinést podporu také církevním organizacím. Prostředky mají směřovat například do sociálních služeb, školství, památek či energetických úspor.