Митрополит Антоній: Слухаючи себе, ми не чуємо Бога

Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич)

Бог звертається не до кого-небудь, а саме до нас, нашої душі, тієї внутрішньої людини, яку Творець удостоїв вічного життя. Про це сказав керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич) в інтерв'ю ресурсу «Православне життя».

«Бог чекає нашого мовчання. Воно красномовніше за будь-які слова.

Тільки в Бозі ми можемо знайти спокій, тільки Він нас може втішити. Тільки Він може знайти потрібні і головні слова.

Господь говорить з нами мовою любові. Щодня. Ми бачимо її відблиски в розуміючому погляді ближнього, в добрих словах, в чуйній турботі, в допомозі, що приспіла вчасно.

Ми вловлюємо її звучання в красі природи навколо нас. У раптовій тиші, що зненацька пронизала простір, коли, ніби за помахом чиєїсь руки, замовкають всі звуки, передаючи сольну партію нашої душі. І душа починає плакати.

Господь розкриває перед нами глибину Своєї любові через незбагненну силу нашого смирення.

Господь говорить з нами мовою скорбот, коли іншої мови ми не розуміємо і не чуємо. Він пробивається до нашої стогнучої душі намагаючись врятувати її», – підкреслив владика.

Архієрей зазначив: «Слухаючи себе, ми не чуємо Бога. І це найбільша людська трагедія».

«Людина позбавляє себе напутнього голосу Божого, позбавляє себе його богомудрого водійства, його батьківської невпинної допомоги і турботи. Його любові.

Без Нього немає життя. Є царство смерті і темряви.

Помовчімо. Тоді ми не скажемо зайвого грубого слова, не відповімо злом на зло, не засудимо, не збрешемо, не обмовимо.

У мовчанні народжується терпіння, без якого не досягти жодної чесноти, не осягнути істини.

Мовчання допомагає міркуванню, відганяючи непотрібні думки, налаштовуючи розум і серце на благодатне споглядання.

Не нехтуйте внутрішньою тишею, вона дає спокій і умиротворення. Вона розкриває потаємне», – закликав владика Антоній.

Він уклав: «Одне покоління змінюється іншим. Слова перетікають одне в одне. Тільки людська особистість не вмирає.

Ми маємо початок, але не маємо кінця. При цьому ми не розчиняємося в безособовій нескінченності.

Але яка вічність нас очікує, залежить тільки від нас, в тому числі і від того, як ми вміємо чути Бога. Для цього потрібно на мить замовкнути в благоговінні і прислухатися серцем.

І Він заговорить…».

Як повідомляла СПЖ, раніше митрополит Антоній (Паканич) заявив, що відсутність делікатності, уваги і чуйності – ознаки нашого часу, а небезпека «душевної товстошкірості» у тому, що вона веде до руйнування особистості.

Přečtěte si také

Premiér Fiala pojede na pohřeb papeže Františka

Českou republiku bude na sobotním pohřbu papeže Františka zastupovat předseda vlády Petr Fiala sdělují Novinky.cz

Dumenko: Kněží UPC říkají, že jsou připraveni dokonce zcela zanechat kněžství, než aby se připojili k nám

Epifanij si postěžoval, že duchovní a věřící UPC se nechtějí připojit k PCU.

Konkláve ve Vatikánu. Jak probíhá volba nového papeže?

Na Velikonoční pondělí, 21. dubna 2025, ve věku 88 let zesnul papež František. Skonal ve své rezidenci v Domě svaté Marty ve Vatikánu. Podle oficiálního vyjádření Vatikánu byla příčinou smrti mozková mrtvice. V posledních měsících trpěl vážnými zdravotními komplikacemi. František, vlastním jménem Jorge Mario Bergoglio, pocházel z Argentiny a post hlavy římskokatolické církve zastával od roku 2013.

Pravoslavné Velikonoce ve světě: Jednota ve víře, rozmanitost v tradicích

Pravoslavný svět právě prožívá největší a nejradostnější svátky roku – svaté Velikonoce, Paschu. Zatímco jádro víry zůstává společné – Kristus vstal z mrtvých! – způsoby, jakými jednotlivé národy tento svátek oslavují, se liší. Přinášíme vám malou mozaiku velikonočních tradic z různých pravoslavných zemí, které ukazují rozmanitost kultur spojenou jednotou víry.

Zemřel papež František

Papež František dnes ráno ve Vatikánu zemřel. Bylo mu 88 let.

Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“

Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání  arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.