Митрополит Антоній: За допомогою покаяння ми можемо перемогти гріх і зло
Митрополит Бориспільський і Броварський Антоній перед літургією у Свято-Покровському храмі Києва. Фото: Бориспільська єпархія
11 червня 2019 року керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич) у своєму інтерв'ю «Комсомольській правді в Україні» поділився роздумами про те, як людині перемогти в собі зло.
«Зло – це певна дія і стан того, хто робить зло. Немає в світі такої сутності, яка сама по собі була б злом. Джерело зла – ми самі, коли випромінюємо і поширюємо його. Зло проявляється тоді, коли людина починає збагачувати самого себе, коли хоч в чомусь вважає себе краще за інших», – зазначив ієрарх.
За його словами, «в історії світобудови зло з'явилося саме тоді, коли Денниця, найвищий і найдосконаліший ангел, захотів стати Богом, спробував збагатити себе. Сатана зробив першу в історії революцію і, таким чином, став носієм зла. Злом стала зовсім не його природа, а воля».
«Зло – це моральне поняття. Воно може знайти вияв лише у волі, в особистому, індивідуальному виборі розумної і вільної істоти, і тому подібне збочення вільної волі не може не внести спотворення і в весь встановлений Богом порядок, результатом чого буде видалення істот від Свого Творця», – пояснив владика.
На його думку, «точно так само зло проявляється і в людському середовищі, коли наші прабатьки, замість того щоб розвивати в собі образ і подобу Божу, за наклепом диявола самі захотіли стати богами без Бога. До чого це все призвело? До порушення взаємин людини з Богом, так і з навколишнім світом і самим собою».
Архієрей підкреслив: «У зв'язку з цим для нас дуже важливо розуміти, що всі ми, як нащадки грішного Адама, носимо в собі наслідки його первородного гріха. І ці наслідки виражаються насамперед у тому, що наша людська природа схильна до гріха. Ми отримали в спадок цю згубну схильність, яка від нашої вільної волі ніяк не залежить. І саме ця спадковість не дає нам можливості з'єднатися з Богом, адже ніщо нечисте не може стикнутися з абсолютною Святістю, якою і є Бог».
«Покаяння – це той інструмент, за допомогою якого ми можемо відокремити гріх і зло від себе і таким чином повернути людську природу в її первісний стан безгрішності і краси. Але, на жаль, часто ми навіть самим собі не хочемо зізнатися в тому, що всередині нас є така сила, яка несумісна з вірою в Христа, з життям у Христі, з красою і добром, і вона при цьому настільки звична нам, що ми не хочемо від неї позбавлятися. Потрібно докласти всі свої сили і таланти для боротьби зі злом у собі і замість нього нарешті почати випромінювати світло, радість, позитив і добро», – резюмував владика Антоній.
Як повідомляла СПЖ, раніше митрополит Антоній (Паканич) заявив, що християнство – уділ сильних і хоробрих людей, і смирення є цінним в очах Бога і є Його даром, даним людині за мужнє серце.
Přečtěte si také
Pravoslavné Velikonoce ve světě: Jednota ve víře, rozmanitost v tradicích
Pravoslavný svět právě prožívá největší a nejradostnější svátky roku – svaté Velikonoce, Paschu. Zatímco jádro víry zůstává společné – Kristus vstal z mrtvých! – způsoby, jakými jednotlivé národy tento svátek oslavují, se liší. Přinášíme vám malou mozaiku velikonočních tradic z různých pravoslavných zemí, které ukazují rozmanitost kultur spojenou jednotou víry.
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.