Митрополит Антоній: Святе Письмо – духовна їжа для нашої душі

Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній. Фото: Бориспільська єпархія

8 липня 2019 року керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній розпловів в интерв'ю ресурсу «Православне життя» про те, що занурюватися в читання Письма потрібно щодня.

Архієрей нагадав: Господь наставляє нас: Досліджуйте Писання, бо ви думаєте через них мати життя вічне; вони свідчать про Мене. (Ін. 5: 39).

"Наша вічна участь, по слову Христа, залежить від нашого проникнення в сенс священних рядків.

Занурюватися в читання Письма потрібно регулярно, щодня, це наша їжа духовна. І як без води і їжі не може обійтися організм, так і без спасенних і цілющих рядків Писання не може обійтися душа.

Він велить тепер старанно заглиблюватися в Писання, щоб могли знайти таємне в глибині їх. Сказане про Христа не поверхово сказано і не на виду лежить; але, як скарб якийсь, покладений на велику глибину. А хто, відшукуючи покладене в глибині, ретельно і працелюбно не полне шукати, той ніколи і не знайде того, що шукав", – повчає свт. Іоанн Златоуст.

Добре було б проводити дослідження Писання під керівництвом досвідченого священика, щоб не стати жертвою неправильного розуміння і помилкового трактування слів, результати таких помилок можуть бути катастрофічними – відступ від Істини і подальше за цим відпадання від Бога», – сказав ієрарх.

Владика Антоній зазначив: «Першими словами, що описують відносини Бога і людини, стали наступні слова: І створив Господь Бог людину з праху земного, і вдихнув у ніздрі її дихання життя, і стала людина живою душею (Бут. 2: 7).

Жива душа. Що це означає? Душа, яка щось відчуває? Ні.

Людина – це не просто ім'я, прізвище, посада, становище, статус, гроші, вміння плакати і сміятися. Це навіть не те, що вона залишить після себе: діти, будинок, посаджені дерева, добрі справи. Людина – це наявність любові в її душі. Є в душі любов – жива душа, жива людина. Немає любові – немає і людини.

Кожну створену душу Господь оживляє Своєю любов'ю, робить її по-справжньому живою. Але більшість людей, на жаль, втрачають Його благодатну любов по дорозі і стають схожими на падаючі листя: носяться безглуздо в повітрі, повільно кружляють, і, врешті-решт, падають вниз, на землю, розсипаючись на порох.

І лише деякі злітають вгору, немов зірки: вони рухаються по наміченому шляху, і ніяка буря не змусить їх звернути з нього. Бути живою душею значить всім своїм єством прагнути до Бога, намагатися заповнити душевні порожнечі Його любов'ю.

Наша любов - це Його любов, що впадає в нас. Ми живемо, поки намагаємося уподібнитися до Господа: І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою.

Людина – мала посудина, яка наповнюється з нескінченної Річки Життя.

Прагнення уподібнитися Богу, сприйняття Його любові і краси не менш важливі вміння, ніж доброта, співчуття людям і милосердя.

Для того, щоб усвідомити це, потрібно вчитися внутрішньо завмирати: зупинити біг думок, слів, перебувати в повній тиші і мовчанні ... і почати дихати Богом. Тихо. Все справжнє звучить тихо. Для Одного, Хто завжди чує нас».

Як повідомляла СПЖ, раніше митрополит Антоній (Паканич) заявив, що християнство – участь сильних і хоробрих людей, і смиренність є цінним в очах Бога і є Його даром, даним людині за мужнє серце.

Přečtěte si také