РПЦ затвердила пастирські рекомендації по роботі з неформальною молоддю

Заседання Священного Синоду РПЦ у Валаамському монастирі. Фото: Прес-служба Патріархії РПЦ

9 липня 2019 року на засіданні Священного Синоду Руської Православної Церкви було заслухано рапорт виконуючого обов'язки голови Синодального відділу у справах молоді протоієрея Кирила Сладкова про затвердження «Пастирських рекомендацій для парафіяльної роботи з молоддю, залученою в субкультури» (журнал № 85), повідомляє Патриархия.ru.

«Практично всі субкультури так чи інакше пов'язані із наслідуванням певним авторитетам (музикантам, ідеологам кримінальної "романтики", націоналістичних організацій та ін.), будь-яким вигаданим образам (зі світу фентезі, аніме), які заперечують традиційні суспільні норми (панки, хіпі, готи і ін.), тобто в кінцевому підсумку – кумирам, що суперечить одній з найважливіших Божих заповідей, навіть якщо мова йде про найбільш "нешкідливі" субкультури. Визначити субкультурну ідентичність в більшості випадків можна за зовнішнім виглядом – стилем одягу та поведінки, спеціальної атрибутики, певної інтонації, самоназви, музичними, літературними, політичними уподобаннями і т.п.», – пояснюється в документі.

Як повідомляється, вивчення молодіжних субкультур велося в Синодальному відділі у справах молоді протягом 2015-2018 років. Його результатом став документ «Пастирські рекомендації для парафіяльної роботи з молоддю, залученою в субкультури», розглянутий Вищою Церковною Радою 13 червня 2019 року і переданий ним на затвердження Священним Синодом.

У документі особливо йдеться про правила спілкування з представниками субкультур.

Духовенство рекомендує кілька підходів, з яких найважливішим є повага. «Повага до співрозмовника – це основа будь-якого конструктивного діалогу. Цінністю для молодих людей є апробація своєї індивідуальності, перший власний вибір, а також розуміння і підтримка з боку однолітків. Тому, розмовляючи зі священнослужителем, молоді люди виходять зі свого світогляду, в тому числі і для того, щоб зберегти підтримку субкультурного співтовариства. Якщо священик не поставиться до цього серйозно і з повагою, молоді люди відвернуться від нього, як вже відвернулися від суспільства, і стануть ще більше занурюватися в середовище своїх однодумців», – пишуть в РПЦ.

Щоб знайти підхід до молодої людини, священику необхідне прийняття: «Священик повинен пам'ятати, що кожен випадок спілкування з представником субкультури індивідуальний – адже ми спілкуємося з особистістю».

У діалозі також важлива щирість, підкреслюють в РПЦ: «Спілкування повинно бути природнім, таким, щоб його співрозмовник відчув швидше доброго і мудрого друга, ніж вчителя. Але в той же час священику не варто виходити за рамки поведінки, пристойній його сану. Священнослужитель повинен знаходити теми для комунікації, які викликали б інтерес у представників субкультур, і не акцентувати увагу на різниці в розумінні життєвих цінностей», не менш важливі такт і гідність.

У документі також даються поради по роботі з молоддю на території храму.

З повним текстом документа можна ознайомитися тут.

Члени Синоду ухвалили затвердити документ і направити його в єпархії Руської Православної Церкви для використання.

Молодіжна субкультура - це будь-яке об'єднання молоді, що має власні елементи культури, а саме: мову (сленг), символіку (зовнішня атрибутика), традиції, тексти, норми і цінності. При цьому субкультура – це збірка накопичених певним світоглядом цінностей і порядків групи людей, об'єднаних специфічними інтересами, які визначають їх світогляд.

Сучасні молодіжні субкультури досить різноманітні: націоналісти, скінхеди, металісти, панки, готи, емо, гламур, «золота молодь» та ін.

Přečtěte si také