Православні святкують перенесення Нерукотворного Образа Ісуса Христа

Православна Церква відзначає перенесення Нерукотворного Образа Ісуса Христа. Фото: С. Власов/patriarchia.ru

29 серпня 2019 року Православна Церква згадує перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного Образа (Убруса) Господа Ісуса Христа.

Перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного Образа Господа нашого Ісуса Христа відбулося в 944 році. Ця подія нерозривно пов'язана з історією появи образа «Спас Нерукотворний».

Існує дві версії цього чуда.

Згідно з однією, східною, правитель сирійського міста Едеси (Єдеси) Авгарь захворів на проказу – хворобу, яка до останнього часу була невиліковною. Почувши про чудеса, які творив ізраїльський проповідник Ісус, цар щиро повірив, що зцілиться, якщо побачить Його лик.

За наказом імператора в Іудею поїхав художник, але великий натовп не давав можливості наблизитися до Христа. Тоді Ісус Сам покликав художника і, взявши рушник (убрус), обтер їм Своє обличчя. На убрусі з'явився лик Спасителя, і Авгарь, отримавши його, дійсно був вилікуваний.

Інший переказ зберігає західна церковна традиція. Згідно з ним, коли Христа вели на Голгофу, Його обличчя вкрилося потом, і одна з жінок, на ім'я Вероніка, подала Спасителю хустку. Після того, як Христос втерся, на тканини з'явився Його лик.

Через різницю переказів існує два іконографічних сюжета «Спасу Нерукотворного» – східний і західний. Православна Церква зображує Лик Христа спокійним, з відкритими очима. На католицьких зображеннях у Спасителя Лик страдницький, очі нерідко закриті, а на голові терновий вінець.

Не менш цікаве і припущення деяких сучасних вчених, що іконографія «Спасу Нерукотворного» сходить до шанування Туринської плащаниці, яка довгий час демонструвалася складеною таким чином, що було видно тільки відбиток Лику.

Історія християнства знає багато спроб оголосити іконошанування поза законом на підставі старозавітної заборони на зображення Бога. Церква відповідає на це нагадуванням про земний шлях Ісуса Христа.

Образ «Спас Нерукотворний» дозволяє Церкві стверджувати, що ікона – не пережиток язичництва, але свідчення того, що Бог дійсно став Людиною і приходив на землю, щоб Своїм життям, смертю і Воскресінням дати людству спасіння і життя вічне.

Přečtěte si také

Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“

Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání  arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.

V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň

Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.

Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě

Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí

Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS

Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.  

Tajemství Kristova hrobu

Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.

Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja

Na oficiální facebookové stránce  Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.