Ієрарх УПЦ: Ми маємо найбільше право – називати Бога своїм Творцем і Отцем

Митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука (Коваленко). Фото: hramzp.ua

Митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука (Коваленко). Фото: hramzp.ua

9 вересня 2019 року митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука (Коваленко) у своєму Telegram-каналі пояснив, що Бог має право судити, а у нас є можливість Його любити.

Архієрей процитував Перше послання до Коринфян святого апостола Павла: «Нагадую вам, браття, Євангеліє, яке я вам благовістив, і яке прийняли, в якому утвердилися, яким і спасаєтеся» (1 Кор.15: 1).

Митрополит Лука зазначив: «Про що нагадує нам апостол Павло? Про яку благу вість? Він навчав про те, що римські війська скоро підуть з ізраїльської землі? Або про те, що потрібно вставати на боротьбу проти окупаційного режиму? Ні, він учив тому, що Бог став людиною. Для того, щоб нас спасти, Він зазнав страшних страждань і смерті. А нам для того, щоб спастися, потрібні віра і покаяння. В цьому суть і сіль Євангельської проповіді. Але апостоли попереджали, що незабаром прийдуть хижі вовки, які будуть перекручувати це вчення і вносити в єдине стадо спокуси і розділення.

Сьогодні люди в таких же вбраннях, як і у мене, сіють в душах наших громадян насіння ненависті, розділяючи їх на своїх і чужих. "Свої" – це ті, хто з ними заодно, а «чужі» – всі ті, хто з ними не згодні. Хіба поділяв так людей Христос? Хіба цьому вчив апостол Павло? Ні, вони шукали тільки одного – спасіння душі кожної людини, незалежно від її національності або будь-яких інших переконань.

"Риба шукає, де глибше, а людина – де краще", - так говорить народне прислів'я. Чи шукав Бог "де краще?". А Він міг без всяких страждань змусити нас жити так, як Він хоче, бути такими, якими Він хоче. Він міг би явитися з такою силою і владою, що затріпотіли б гори і моря, а не тільки люди. Але Він обрав інший шлях, той, що важче. Навіщо?

Всемогутнього Бога важко любити, Його можна тільки боятися. Та й яка була б у нас підстава любити цього Бога? І яке Бог мав би право судити людину, не знаючи його страждань, горя і сліз?

Але тепер у Бога є право судити, а у нас є можливість Його любити. Він розділив з нами гіркоту людського болю і випив повну чашу наших страждань.

Як можна не любити Бога, який заради того, щоб спасти людину, Сам стає людиною. Як можна не любити Бога, який ціною власної Крові купує нашу свободу. І як можна виправдатися перед Богом, який знає про нас все, включаючи наші біль, страх, сором, ганьбу, смерть і пекло. Ми отримали найбільше право і найвищу честь – називати Бога не тільки своїм Творцем, але і своїм Отцем. Постараємося ж прожити це коротке життя так, щоб ці право і честь за нами залишилися і у вічності».

Як повідомляла СПЖ, раніше митрополит Лука (Коваленко) підкреслив, що навіть деякі християни можуть поститися і молитися, але в серці носити різного роду зло, а уникнути цього можна тільки завдяки страху Божому.

Přečtěte si také

Estonská pravoslavná církev má podle právníka malou šanci u soudu

Estonská pravoslavná církev a Pühtický monastýr se obrátily na Evropský soud pro lidská práva kvůli zákonu, který jim ukládá přerušit vazby na Moskvu.

V Rakousku stovky lidí protestovaly proti zákazu hidžábů ve školách

Rakouská ministryně pro integraci kritizovala protesty proti zákazu hidžábů, jehož cílem je chránit děti před náboženským nátlakem.

Patriarcha Porfirije: V Kristu nás nemůže rozdělit žádná vzdálenost

Srbský patriarcha Porfirije sloužil Božskou liturgii v australském monastýru svatého Sávy. Věřící vyzval k jednotě, vzájemné lásce a zachování pravoslavné víry.

Bulharský patriarcha zakázal duchovním kandidovat v prezidentských volbách

Patriarcha Daniil rozeslal sofijskému kléru okružní list k volbám 25. října. Připomněl, že duchovní se nesmí účastnit předvolební kampaně.

Část hlavy sv. Jana Křtitele se po 822 letech vrací do Konstantinopole

Biskup z Amiens předal patriarchovi Bartolomějovi ostatek z hlavy sv. Jana Křtitele, která se do Francie dostala během čtvrté křížové výpravy.

Řecký arcibiskup jednal s prezidentem o sociální pomoci a bydlení

Arcibiskup Jeroným se setkal s řeckým prezidentem Konstantinosem Tasulasem. Hlavními tématy jednání byly sociální pomoc a výstavba ubytování pro studenty.