Вчений з Англії: Християнство дає ширшу картину світу, ніж атеїзм

Дебати професора Алістера МакГрата з біологом Бретом Вайнштейном. Фото: christiantoday.com

13 вересня 2019 року оксфордський професор Алістер МакГрат (Alister McGrath), який повірив в Ісуса Христа, заявив в передачі «The Big Conversation» на християнської радіостанції «Christian Radio», що відмовився від атеїзму, оскільки християнство пропонує «більш широку і повну картину світу», повідомляє «Christian today».

В ході дебатів з американським біологом Бретом Вайнштейном (Bret Weinstein), одним з лідерів громадської думки в Даркнеті, присвячених питанням науки і релігії, професор МакГрат заявив, що атеїзм – «спрощений» світогляд, в той час як християнська віра пропонує більш переконливу основу для наукових досліджень.

«Я прийшов до переконання, що [атеїзм] є безнадійно спрощеним світоглядом – принаймні в тих його формах, які я знаю, – вважає МакГрат. – І тепер мені здається, що головне, що дійсно залучило мене в християнську віру – це глибоке усвідомлення, що це віровчення дає мені ширшу і повну картину світу. Воно дає мені засіб осмислити себе, свій світ, а також оформити концептуальний простір для науки. Іншими словами, воно дає мені можливість повніше любити науку як дійсно велику цінність, і при цьому займатися нею в рамках деяких основ, які мене повністю влаштовують».

Професор Вайнштейн пояснив, що не вірить в існування вищого божества, проте визнає користь Бога як такого собі «мирного інструменту» або еталона, що дає можливість відокремити правильне від неправильного, добро від зла.

У свою чергу, професор МакГрат відповів на ці доводи, що християнство не просто служить «корисною функцією» або мірилом в суспільстві, але що саме існування Бога надає глибокий сенс уявленням про добро і зло.

«Я вважаю, що один з найважливіших аспектів нашої віри в праведного Бога – це глибоке відчуття, що, коли в суспільстві щось йде неправильно, є якийсь еталон, яким нас міряють і судять. А якщо ми тепер глянемо, наприклад, на Німеччину кінця 1930-х років, то побачимо там відродження первісного підходу, який, напевно, правильно було б назвати "природним правом". Іншими словами, люди спотворюють право і справедливість з власної волі – і тому потребують когось вищого, хто сказав би їм – "це неправильно".

Я взагалі думаю, що в житті є багато ознак якогось великого задуму, і тому ми, люди, весь час намагаємося зрозуміти, як ми вписуємося в широку картину цього задуму, не цілком видимого нам. Якщо ми спробуємо сформулювати цю картину світобудови в світлі існування Бога, то ясно бачимо себе частиною цієї широкої, повної картини або задуму, і бачення свого місця дає нам віддалене розуміння того, хто ми і для чого існуємо в цьому світі. Ось в цьому вся суть і сенс», – сказав МакГрат.

Як повідомляла СПЖ, раніше професор Єльського університету доктор Девід Гелернтер заявив, що дарвінізм, хоч і є «блискучою теорією», але сучасна молекулярна біологія продемонструвала її неправоту.

Přečtěte si také