Митрополит Антоній розповів, як відрізнити справжню Церкву від лжецеркви

Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній. Фото: boryspil-eparchy.org

7 жовтня 2019 року керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній розповів ресурсу «Православне життя» шляхи істинної апостольської місії.

Владика на прикладі недільного Євангелія розповів про те, як відрізнити справжню Апостольську Церкву від лжецеркви.

Митрополит Антоній підкреслив: «У Церкві все так мудро влаштовано, що шукані відповіді знаходяться на поверхні. У неділю ми слухали в храмах євангельський уривок, на який варто звернути особливу увагу напередодні прийдешніх подій. Слова Писання актуальні і пророчі. У них знаходяться відповіді на наші запитання:

"І сталося, як тиснувся натовп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаретського, Він побачив два човни, що стояли край озера. А рибалки, відійшовши від них, полоскали невода. Він увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив його відплисти трохи від берега і, сівши, навчав народ із човна".

Уривок з Євангелія від Луки, що читається в цю неділю в православних храмах, оповідає нам про диво, явлене Христом Своїм учням.

Оскільки Євангеліє писалося апостолами після закінчення земного шляху Спасителя, то воно говорить нам не тільки про конкретний історичний епізод, а відсилає нас до подій майбутнього. Будь-який рядок Євангелія невидимо пов'язаний з тим, хто читає євангельські рядки, відноситься безпосередньо до кожного і говорить про те, що відбувається навколо.

"А коли перестав Він навчати, промовив до Симона: попливи на глибинь, і закиньте на полов свій невід. Симон сказав Йому в відповідь: Наставнику, цілу ніч ми працювали, і не вловили, та за словом Твоїм закину невода. Зробивши це, вони впіймали безліч риби набрали і їхній невід почав прориватись. і кивали вони до товаришів, що були в другім човні, щоб прийшли помогти їм і прийшли, і наповнили обидва човни, аж стали вони потопати".

Що ми спостерігаємо? За допомогою чудесного улову Господь вказує Своїм учням на їх майбутнє служіння – апостольську проповідь, вчить довіряти Йому. Апостольська місія порівнюється з ловом риби, а великий улов символізує величезну кількість людей, які стануть послідовниками учнів Христа.

"Побачивши це, Симон Петро припав до колін Ісусових, кажучи: Господи, вийди від мене, Господи, бо я грішна людина. Бо від полову риби, що зловили вони, охопив жах його і всіх, хто з ним був, також і Якова та Івана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: Не лякайсь, від цього часу будеш ловити людей. І вони витягали на землю човни, покинули все і пішли за Ним".

Апостол Петро, побачивши кількість спійманої риби, злякався і попросив Господа залишити човен. Жах охопив його і всіх, які перебували з ним. Але далі ми бачимо диво, диво преображення: Петро справляється зі своїм страхом, довіряється Спасителю і слідує за Ним добровільно і абсолютно свідомо.

Його ніхто насильно не тягне, він сам робить свій вибір – йти за Христом.

Цей уривок нагадує нам про дуже важливий момент, про який багато, можливо, забули: про суть християнської місії. Її шлях – чесний, вільний і відкритий. Ніколи апостольське служіння не будувалося на брехні, підступності, пригніченні авторитетом або залякуванні. Ніколи Церква нікого насильно не змушувала йти за Христом, це свідомий вибір і усвідомлений крок кожного. І нерозуміння цього фундаментального принципу створює страшні спотворення в умах людей. Христос надав вибір Петру: слідувати за Ним чи ні. Такий вибір Він надає і всім людям.

Він каже нам: "Не бійся", але довіра Йому тільки в нашій волі.

Цей євангельський уривок адресований кожному для усвідомлення: куди і за ким ми йдемо.

Шлях істинної апостольської місії не сплутати ні з чим. Керований Божим духом, він виводить з пітьми, страхів, об'єднує, преображає і спасає.

Дух темряви діє обманним шляхом: пропонує лжеміссію, побудовану на поділі і підпорядкуванні. Заблудлі душі, що потрапили в руки спокусників, ризикують своєю вічністю, стаючи іграшками в руках маніпуляторів.

Кожна нова епоха дає свій особливий хрест. Сьогоднішні випробування дозволяють нам пізнати силу Божу. Бо тільки тоді пізнається Бог, коли людина усвідомлює всю свою неміч і безсилля в боротьбі зі спокусами і випробуваннями. Господь до часу утримує Свою силу, даючи можливість людині відчути це, і тільки потім виявляє Себе.

Так людина вчиться смиренню, починає чекати допомоги Божої.

Тільки в спокусах людина набуває тверду віру і мужність.

Якщо зі смиренням приймемо волю Божу і підкоримося Господу в терпінні, Він Сам виведе нас до світла».

Як повідомляла СПЖ, раніше митрополит Антоній (Паканич) заявив, що християнство – доля сильних і хоробрих людей, і смиренність є цінним в очах Бога і є Його даром, даним людині за мужнє серце.

Přečtěte si také