14 жовтня – Покров Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії

Ікона «Покров Пресвятої Богородиці»

14 жовтня (1 жовтня за старим стилем) Церква святкує Покров Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Пріснодіви Марії – споконвічно руське свято, встановлене на честь чудесної події середини X ст., коли святому Андрію Юродивому і його учневі Епіфанію було бачення Покрова Божої Матері. Сталося це в столиці Візантійської імперії – Константинополі, за імператора Лева Премудрого.

У давнину Константинополь, який слов'яни називали Царгородом, був головним оплотом Православ'я. Кілька разів війська язичників нападали на місто і брали його в облогу. Вже достеменно невідомо, хто стояв під стінами столиці у 910 році, але всі джерела говорять про те, що в ті осінні дні над містом нависла реальна загроза – Константинополь оточило вороже військо, яке готове було ось-ось увірватися всередину. Не маючи нізвідки допомоги, безліч греків почали стікатися у Влахернський храм, в якому зберігалися риза Богоматері і її покрив на голову, і гаряче молилися.

Недільного дня, 14 жовтня, під час всенічного бдіння, коли храм був переповнений людьми, які молилися, святий Андрій, Христа ради юродивий, о четвертій годині ночі, піднявши очі до неба, побачив Пресвяту Владичицю нашу Богородицю, Яка йде по повітрю, осяяну небесним світлом і оточену Ангелами і сонмом святих. Святий Хреститель Господній Іоанн і святий апостол Іоанн Богослов супроводжували Царицю Небесну.

Коли Вона наблизилася до амвону, прп. Андрій підійшов до свого учня Епіфанія і запитав: «Чи бачиш, брате, Царицю і Господиню, Яка молиться за весь світ?» – «Бачу, святий отче, і жахаюся», – відповідав той.

І ось бачать вони: схилила Пречиста коліна і почала молитися. Довгий час молилася Вона, обливаючи сльозами Своє боговидне обличчя. Преблагословенна Богородиця просила Господа Ісуса Христа прийняти молитви всіх людей, хто кличе Його Пресвяте Ім'я та вдається до Її заступництва.

Після закінчення молитви зняла Богородиця з Себе блискуче покривало, яке носила на Пречистій главі Своїй, і, тримаючи його з великої урочистістю, простягнула над усім народом, який стояв.

Довго дивилися святі Андрій і Епіфаній на розпростерте покривало і блискучу, як блискавка, Славу Господню. Доки була там Пресвята Богородиця, видно було і покривало. Після ж Її уходу зробилося і воно невидимим, але залишилася всім перебуваючим там Її благодать.

Здивовані чудесним баченням, святий Андрій і Епіфаній повідали про нього всьому народу. Цього дня всі йшли з храму з духовною радістю і надією на допомогу Цариці Небесної. І ця надія незабаром виправдалася: вороги без всякого кровопролиття відступили від міста.

У Влахернській церкві збереглася пам'ять про чудове явлення Богоматері. У ХIV столітті руський паломник диякон Олександр бачив у церкві ікону Пресвятої Богородиці, Яка молиться за мир, написану так, як Її споглядав святий Андрій.

У свято Покрови Пресвятої Богородиці ми прохаємо у Цариці Небесної захисту і допомоги: «Пом'яни нас у Твоїх молитвах, Господиня Діво Богородиця, нехай не загинемо за примноження гріхів наших, покрий нас від усякого зла і лютої біди; на Тебе сподіваємося і, Твого Покрова свято шануємо, Тебе величаємо».

Přečtěte si také