Пріоритетом держполітики в релігії має бути дотримання законів, - експерт

Юрій Решетніков. Фото: скрін відео

Недотримання Конституції на різних рівнях влади, зокрема принципу відокремлення Церкви від держави, привело до очевидно непозитивної динаміки в розвитку церковно-державних і міжконфесійних відносин. Про це релігієзнавець, кандидат філософських наук, екс-глава Держкомрелігій Юрій Решетніков сказав в ефірі програми  «Право на віру».

«Якщо ми говоримо про проблематику недотримання законодавства, то нагадаю, що на початку цього року в закон України "Про свободу совісті" були внесені певні зміни, з різною мотивацією, які стосувалися, зокрема, порядку зміни юрисдикції релігійними громадами, – зазначив Решетніков. – Запропонований порядок був непростим, хоча його запропонували люди, які декларували свою прихильність ПЦУ. Що ми отримали на практиці? Навіть цей порядок, який був запропонований і проголосований прихильниками ПЦУ, практично не дотримується. Відповідне рішення приймає не релігійна громада, як це передбачено законом про свободу совісті, а якісь інші органи – сільські сходи, сільради».

При цьому він підкреслив, що «якщо релігійна громада хоче змінити свою приналежність – це її право, закріплене законом, і закон дає певний механізм, як це реалізувати, але це повинно бути рішенням самих людей, які до цієї громаді належать, це не може бути рішенням когось, хто проживає (а ми знаємо випадки, коли і не проживає) у цьому населеному пункті. Це виходить за межі як законодавства, так і здорового глузду».

Також, вважає експерт, новий держорган повинен розробити комплексну програму, яка дозволить мінімізувати конфліктогенність міжконфесійних відносин.

«Не секрет, що починаючи з 2014 року ця конфліктогенність виросла в рази і фактично повернула нас в ту ситуацію, яка була в Україні в першій половині 90-х, коли теж була боротьба за храми, з побиттям і всім антуражем, – зазначив він. – Якщо ми думаємо взагалі про громадян України, і взагалі про нашу державу, то перед обличчям як внутрішніх, так і зовнішніх загроз, зокрема зовнішньої агресії проти нашої держави, дозволити собі таке протистояння всередині України, причому протистояння штучне, яке інспірується певними людьми, яке призводить до того, що село ділиться на одних і інших, сім'ї діляться, – це не просто величезна розкіш, а це небезпечно і не відповідає національним інтересам України і забезпечення суспільної стабільності в ній».

Він переконаний, що держава насамперед повинна забезпечити рівні умови існування для всіх громадян України, незалежно від їх національного походження, мови або віросповідання.

«Я думаю, що є речі, які є суто церковними і повинні вирішуватися на церковному рівні, а держава, у свою чергу, повинна забезпечити рівні умови існування для всіх релігійних спільнот і рівне ставлення до всіх громадян України. Думаю, що для нас це найважливіше», – підкреслив Юрій Решетніков.

Як повідомляла СПЖ, в Києві проходить конкурс на посаду керівника Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, до фінального етапу якого вийшли два кандидата – Юрій Решетніков і Андрій Юраш.

Přečtěte si také

Souhrn dne - 6. března 2026

Zde naleznete všechny zprávy naší redakce za dnešní den, z domova i zahraničí.

Video z Nigérie ukazuje kněze sloužícího bohoslužbu se zbraní

Na sociálních sítích se šíří video, které údajně zachycuje kněze v Nigérii sloužícího bohoslužbu se střelnou zbraní zavěšenou přes rameno.

Fresky oživují srbský pravoslavný chrám v argentinském Buenos Aires

V srbském pravoslavném katedrálním chrámu v argentinském Buenos Aires pokračují práce na výmalbě chrámu ikonografy z Černé Hory.

Rumunsko si připomene 40 mučedníků i oběti komunismu

Rumunská pravoslavná církev si 9. března připomene svátek svatých čtyřiceti mučedníků ze Sebaste a zároveň památku obětí komunistického pronásledování.

Pravoslaví jednoduše: Proč v chrámu nezní varhany, ale pouze lidský hlas?

Vstoupíte-li do pravoslavného chrámu, neuslyšíte varhany ani kytary. Veškeré bohoslužby jsou zpívané. Tento starobylý zvyk není náhodný.

V Olomouci slavili svátost pomazání nemocných

V pravoslavném chrámu svatého Gorazda v Olomouci byla sloužena svátost pomazání nemocných, při níž se věřící modlili za uzdravení duše i těla.