Пріоритетом держполітики в релігії має бути дотримання законів, - експерт

Юрій Решетніков. Фото: скрін відео

Недотримання Конституції на різних рівнях влади, зокрема принципу відокремлення Церкви від держави, привело до очевидно непозитивної динаміки в розвитку церковно-державних і міжконфесійних відносин. Про це релігієзнавець, кандидат філософських наук, екс-глава Держкомрелігій Юрій Решетніков сказав в ефірі програми  «Право на віру».

«Якщо ми говоримо про проблематику недотримання законодавства, то нагадаю, що на початку цього року в закон України "Про свободу совісті" були внесені певні зміни, з різною мотивацією, які стосувалися, зокрема, порядку зміни юрисдикції релігійними громадами, – зазначив Решетніков. – Запропонований порядок був непростим, хоча його запропонували люди, які декларували свою прихильність ПЦУ. Що ми отримали на практиці? Навіть цей порядок, який був запропонований і проголосований прихильниками ПЦУ, практично не дотримується. Відповідне рішення приймає не релігійна громада, як це передбачено законом про свободу совісті, а якісь інші органи – сільські сходи, сільради».

При цьому він підкреслив, що «якщо релігійна громада хоче змінити свою приналежність – це її право, закріплене законом, і закон дає певний механізм, як це реалізувати, але це повинно бути рішенням самих людей, які до цієї громаді належать, це не може бути рішенням когось, хто проживає (а ми знаємо випадки, коли і не проживає) у цьому населеному пункті. Це виходить за межі як законодавства, так і здорового глузду».

Також, вважає експерт, новий держорган повинен розробити комплексну програму, яка дозволить мінімізувати конфліктогенність міжконфесійних відносин.

«Не секрет, що починаючи з 2014 року ця конфліктогенність виросла в рази і фактично повернула нас в ту ситуацію, яка була в Україні в першій половині 90-х, коли теж була боротьба за храми, з побиттям і всім антуражем, – зазначив він. – Якщо ми думаємо взагалі про громадян України, і взагалі про нашу державу, то перед обличчям як внутрішніх, так і зовнішніх загроз, зокрема зовнішньої агресії проти нашої держави, дозволити собі таке протистояння всередині України, причому протистояння штучне, яке інспірується певними людьми, яке призводить до того, що село ділиться на одних і інших, сім'ї діляться, – це не просто величезна розкіш, а це небезпечно і не відповідає національним інтересам України і забезпечення суспільної стабільності в ній».

Він переконаний, що держава насамперед повинна забезпечити рівні умови існування для всіх громадян України, незалежно від їх національного походження, мови або віросповідання.

«Я думаю, що є речі, які є суто церковними і повинні вирішуватися на церковному рівні, а держава, у свою чергу, повинна забезпечити рівні умови існування для всіх релігійних спільнот і рівне ставлення до всіх громадян України. Думаю, що для нас це найважливіше», – підкреслив Юрій Решетніков.

Як повідомляла СПЖ, в Києві проходить конкурс на посаду керівника Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, до фінального етапу якого вийшли два кандидата – Юрій Решетніков і Андрій Юраш.

Přečtěte si také

Padesátnice – zjevení Trojice a zrod Církve

Den Padesátnice, seslání Ducha svatého, završuje mnohatýdenní periodu k kalendářnímu roku, během nějž prožíváme celé dílo spásy lidského rodu Trojjediným Bohem.

Sdílejme radost z Padesátnice – zapojte se!

Milí čtenáři, bratři a sestry,

Římská konference o jednotě s pravoslavím

Jak informuje VaticanNews , v Římě probíhá mezinárodní konference pořádaná Papežskou univerzitou sv. Tomáše Akvinského (Angelicum) u příležitosti 1700. výročí Prvního ekumenického koncilu svolaného v Niceji roku 325.

Historie se opakuje: Sesazení metropolity Tychika a lekce z minulosti

Po sesazení metropolity pafoského Tychika Kyperským synodem už vyšlo mnoho článků. Má však smysl podívat se na podobné případy z dějin, abychom porozuměli smyslu toho, co se dnes děje.

Zasedání Eparchiální rady Pražské pravoslavné eparchie

Pražská pravoslavná eparchie zveřejnila na svém oficiálním facebookovém profilu informaci o řádném zasedání Eparchiální rady , které se konalo 27. května 2025  v Praze.

Porodnost v Česku opět klesla. Růst obyvatel zajišťuje jen migrace

Česká republika měla na konci roku 2024 přibližně 10,91 milionu obyvatel, což je o necelých devět tisíc více než v roce předchozím.