До Собору новомучеників і сповідників руських внесли нове ім'я

Ієрей Павло Лазарєв з дружиною. Фото: vladivostok-eparhia.ru

За підсумками засідання Священного Синоду РПЦ 26 грудня 2019 року Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської поповнили ім'ям священномученика Павла Лазарєва. Про це повідомив офіційный сайт Московського Патріархату.

Про включення імені ієрея Павла в Собор новомучеників клопотав митрополит Владивостоцький і Приморський Володимир.

Пам'ять священномученика буде звершуватися 20 мая / 2 червня, в день його мученицької кончини.

У випадку знайдення чесних останків священномученика, їх вважатимуть святими мощами. Згідно із визначенням VII Вселенського Собору новопрославленому святому напишуть ікону для поклоніння.

Священик Павло Андрійович Лазарєв народився в місті Коливань на річці Об у 1877 році в сім'ї міщанина. Навчався в Томській губернській ветеринарно-фельдшерській школі, потім три роки проходив службу фельдшером в Сибірському резервному артилерійському дивізіоні. У 1904 році він перебував регентом Микільської церкви в Нікольськ-Уссурійському. У 1908 році одружився, згодом в його родині народилося четверо дітей.

Павла Лазарєва висвятив у сан диякона архієпископ Владивостоцький і Камчатський Євсевій (Нікольський) у 1912 році, у сан священика – в 1915 році. У 1918 році він служив штатним священиком храму Живоначальної Трійці села Антонівка Приморської області. Священик Павло Лазарєв збирав серед прихожан продовольчу допомогу для збіднілих людей і сам розвозив її потребуючим. Він навчав дітей основам релігійного життя, Закону Божого.

Напередодні свята П'ятидесятниці 1919 року один із жителів села попередив отця Павла, що вночі за ним прийдуть червоні партизани. Парафіянин просив священика сховатися у родичів в прилеглому місті Спаськ, проте священик відмовився від такої пропозиції. Коли вночі в його будинок увійшли дев'ять озброєних людей і оголосили, що він заарештований, отець Павло був уже одягнений і чекав їх. Він встав перед образами Спасителя і Божої Матері, помолився, надів наперсний хрест, попрощався і благословив дітей. Своїй дружині сказав: «Не горюй! Молися Цариці Небесній. Вона не залишить вас».

Партизани відвезли отця Павла в сусіднє село Микитівку, де в приміщенні початкової школи влаштували допит. Мимовільними свідками обманного суду над священиком стали шкільний сторож Тетяна та її чоловік. Згідно з їх розповіддю, один з членів загону заявив священикові, що Бога немає, а священики вигадали Його, щоб тримати народ у страху і підпорядкуванні. Як умову звільнення отця Павла було запропоновано оголосити народу, що він всіх обманював, а також прилюдно зняти хрест і рясу. На це священик твердо заявив, що не відмовиться від Бога і що готовий прийняти смерть за віру Христову.

Мученицька смерть ієрея Павла Лазарєва настала в П'ятидесятницю 1919 року. Важко пораненого після розстрілу священика кинули помирати в лісі поблизу Микитівки.

За записом в метричній книзі Спасо-Преображенської церкви села Спаське смерть священика Павла Лазарєва наступила 20 мая / 2 червня 1919 року.

Збереглися щоденникові записи дружини отця Павла Клавдії Миколаївни. Вона записала такі його слова: «... я ясно бачу, що завдання людей не переробляти державний лад, а працювати над людською особистістю, і самому бути краще, і за істину святу навіть йти на страждання». Своїй дружині він часто радив: «Молись за мене до Господа, щоб я не злякався страждань і мук, а твердо стояв за віру в Господа Христа до смерті».

Як повідомляла СПЖ, 9 жовтня 2019 Священний Синод РПЦ ухвалив рішення включити ім'я священномученика Феодора Каллістова в Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської.

Přečtěte si také