Блаженніший Онуфрій звернувся до віруючих з Різдвяним посланням

Предстоятель УПЦ Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій. Фото: seraphim.com.ua

Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звернувся до пастви з Різдвяним посланням, повідомив Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Нижче наводимо повний текст послання Предстоятеля:

Різдвяне послання  Предстоятеля

архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Української Православної Церкви

Христос рождається, славіте!

Сердечно вітаю всіх Вас: боголюбиві архіпастирі і пастирі, благочестиві ченці та черниці, дорогі брати і сестри, – вірні чада нашої Святої Української Православної Церкви, – з великим світоспасенним святом Різдва по плоті Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

Господь по Своїй милості сподобив нас ще раз зустріти це велике і радісне Свято.

Свято Христового Різдва – це свято Боговтілення, в яке ми згадуємо і молитовно прославляємо чудову і радісну подію пришестя у світ Сина Божого, нашого Спасителя і Господа Ісуса Христа.

«Слово стало плоттю, – говорить святий апостол Іоанн Богослов, – і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Єдинородного від Отця» (Ін. 1, 14). Люди на землі побачили те Слово, Яке спочатку було у Бога і яке було Богом (Ін. 1, 1-2), і Яке взяло на себе людську природу і стало Людиною, щоб нас, грішних людей, знову зробити безневинними і чистими Божими дітьми.

Яка велика честь подарована нам, занепалим людям, через з’єднання  у Христі нашої людської природи з Природою Бога. Тепер наша людська природа, що у Христі, сидить на Небі одесную Небесного Бога Отця. Такої честі не удостоюються навіть Анголи. І все це подаровано нам, людям, не заради наших заслуг або достоїнств, а заради великої Божественної милості.

У духовному житті є такий закон, згідно якого Божа сила і могутність відкриваються там, де є усвідомлення людської немочі і безсилля перед Богом, а Божественний розум і мудрість відкриваються і робляться очевидними там, де є безневинна простота.

Син Божий, Який є Слово Боже і Божа Мудрість, приймає на Себе людську плоть, народжується в убогій Віфлеемській печері і відкриває Себе простим пастушкам, які мали в собі невинну простоту. Ця безневинна і чиста дитяча простота зробила пастушків здатними в Богонемовля, повітому і лежачому в яслах (Лк. 2, 12), побачити Месію, Владику видимого і невидимого світу, Спасителя і Визволителя людського роду.

Розуміння сили і могутності Божої і своєї людської немочі і безсилля перед Богом зробило східних волхвів здатними побачити чудову зірку і осягнути, що в світ прийшов Сильний і Могутній Бог.

Історія говорить, що волхви, яких ще називають царями, походили не з однієї країни, а з трьох різних країн: Персії, Аравії та Ефіопії. Всі вони, незалежно один від іншого, займалися вивченням небесних світил, і всім їм, незалежно і окремо, з'явилася чудова зірка і повела кожного з них з його країни в Віфлеєм. На підході до Іудеї вони зустрілися і вже разом прийшли у Віфлеєм. У Віфлеємі, в печері, вони знайшли Богонемовля Христа і поклонилися Йому як Царю і Богу, поклавши до ніг свої дари: золото, ладан і смирну. Золото волхви подарували Богонемовляті Христу як знак того, що Христос є Цар царів, ладан – як знак того, що Христос є Первосвященик вічних благ, а смирну – як знак того, що Христос – Божественний Первосвященик, принесе Себе Самого в жертву за спасіння нас, грішних людей.

Тлумачі Святого Письма говорять, що чудова зірка з'явилася на Небі в день Благовіщення Пресвятої Богородиці і сяяла на Небі дев'ять місяців, поки не довела волхвів до Віфлеєму, до благословенної печері, де народився Спаситель світу – Христос. Волхви прийшли в Віфлеєм в самий день Христового Різдва. Так Господь премудро все влаштував з тими, хто шукав Божественної Премудрості.

Ми, сучасні люди, іноді задаємо собі таке питання: а якби ми жили за часів Різдва Христового, то відкрив би нам Господь цю Таємницю – Тайну Свого пришестя у світ, як Він відкрив її пастушкам і волхвам?

Відкрив би, якби ми, як останні, в простоті і смиренні шукали Бога.

Євангельські пастушки були не зовсім звичайними пастушками. Вони пасли тих тварин, які призначалися для жертвоприношень: цих тварин, в певні дні та свята, приносили Богу в жертву, як символ тієї великої Жертви, яку за нас повинен був принести Бог. Пастушки знали про це. Вони знали, що прийде у світ Месія, Який принесе Себе в жертву за людей, і з нетерпінням очікували Його.

Волхви також шукали Божественної правди, яка хоча і в сильно спотвореному вигляді, але все ж таки зберігалася у язичників, і згідно з якою у світ повинен був прийти Визволитель, Який позбавить людство від зла, і вони теж чекали Його.

Тому, якщо ми в простоті і смиренні будемо шукати Бога, свого Творця і Спасителя, Який вже прийшов у світ і здійснив подвиг нашого спасіння, то і сьогодні до кожного з нас Господь пошле Свого Ангела або свою зірку, які приведуть нас до Христа, нашого Творця і Спасителя.

Як Ангела Господь може послати нам або богомудрого священика, або боголюбивого ченця, чи благочестивого мирянина, які будуть наставляти нас на Божу дорогу, на дорогу, яка веде людину до Бога; а в якості зірки Господь всім нам подарував совість, яка є голосом Божим в нашій душі і яка, як колись Віфлеємська зірка волхвів, направляє нас до Бога, до Христа; нам потрібно тільки дивитися на свою зірку, тобто звертати увагу на свою совість і змушувати себе слухатися її.

Дивним і чудесним в Різдві Христовому є і те, що Син Божий прийшов у світ через Пресвяту Діву. Святий Іоанн Златоуст говорить, що як Адам, без дружини, привів у світ Єву, так і Пресвята Діва, без чоловіка, народила Спасителя. Причому Адам залишився цілим після взяття з його тіла ребра, а Пресвята Діва залишилася нетлінною після народження Богонемовля Христа.

Ще раз сердечно вітаю всіх Вас, дорогі брати і сестри, з Різдвом Христовим, з великою Тайною явища Бога у плоті (1 Тим. 3, 16).

У ці дні ми радіємо і смиренно дякуємо нашому Спасителю за те, що Він, наш Владика і Господь, по Своїй невимовній любові до нас, грішних і падших людях, прийшов у світ, взяв на Себе нашу людську природу, очистив, освятив і спас її .

У благословенну Різдвяну ніч Ангели співали чудову пісню: «Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління» (Лк. 2, 14). Сьогодні ми особливо молимося і просимо Господа, щоб мир, який Господь приніс на землю в Своєму Різдві і який оспівували Янголи, спочивав у наших серцях, в наших сім'ях і на всій нашій благословенній українській землі. Нехай всіх нас Господь благословить миром. Амінь.

Смиренний

+ Онуфрій

Митрополит Київський і всієї України

Різдво Христове,

2019/2020

Přečtěte si také