Православна Церква відзначає свято Обрізання Господнього
Обрізання Господнє, фрагмент ікони.
14 січня Православна Церква відзначає свято Обрізання Господнього в пам'ять про те, що Богонемовля Ісус по старозавітній традиції на восьмий день після Свого Різдва був обрізаний, і при цьому Йому було наречено ім'я, предречене Архангелом Гавриїлом ще при Благовіщенні Діві Марії і провіщення Ангелом святому праведному Іосифу Обручнику – Ісус (Спаситель).
За тлумаченням отців Церкви, Господь, Творець закону, прийняв обрізання, являючи приклад, як людям слід неухильно виконувати Божественні встановлення. Господь прийняв обрізання для того, щоб ніхто згодом не міг засумніватися в тому, що Він був справжньою Людиною, а не носієм примарної плоті, як учили деякі єретики (докети).
У Новому Завіті обряд обрізання в Церкві був скасований і замінений таїнством Хрещення, про який цей іудейський обряд символічно свідчив. На це у своєму Посланні до Колосян вказував апостол Павло. За словами апостола, плотське обрізання іудеїв замінюється у християн обрізанням духовним: «Ви у Ньому були й обрізані обрізанням нерукотворним, скинувши людське тіло гріховне в Христовім обрізанні» (Кол 2:11). У Посланні ж до Римлян апостол підкреслює новий, християнський сенс обрізання як «обрізання серця»: «Бо не той іудей, що є ним назовні, і не те обрізання, що назовні на тілі, але той іудей, хто внутрішньо такий, і те обрізання, яке в серці, за духом, а не за буквою; і йому похвала не від людей, але від Бога» (Рим 2: 28-29).
Свідоцтва про святкування Обрізання Господнього у Східній Церкві сходять до IV століття. Канон свята написаний преподобним Стефаном Савваітом. Разом з обрізанням, сприйнятим Господом як знамення Завіту Бога з людьми, Він отримав і Ім'я Ісус (Спаситель) як печатку Свого служіння справі спасіння світу (Мф. 1, 21; Мк. 16, 17; Мк. 9, 38-39; Лк. 10, 17; Діян. 3, 6 Діян. 3, 16; Філ. 2, 9-10).
Ці дві події, що відбулися на самому початку земного життя Спасителя, нагадують християнам, що вони вступили в Новий Завіт з Богом і «обрізані обрізанням нерукотворним, скинувши людське тіло гріховне в Христовім обрізанні» (Кол. 2, 11). Саме ім'я християнина свідчить про вступ людини у Новий Завіт з Богом.
Přečtěte si také
Na Noci kostelů ukáže nejstarší pravoslavný chrám vzácný kříž
Zítra se koná 18. ročník Noci kostelů. Nejstarší pravoslavný chrám v ČR ve Františkových Lázních otevře brány a poprvé ukáže nový oltářní kříž s relikvií, o kterém psala MF DNES.
Po propuštění opustil metropolita Ilarion Česko
Metropolita RPC Ilarion Alfejev odcestoval z České republiky. Byl zadržen a propuštěn bez obvinění. Ve videu promluvil o vězeňských podmínkách.
Vladyka Izaiáš slaví svátek nebeského patrona
Duchovenstvo a farníci z brněnského chrámu svatého Václava popřáli olomoucko-brněnskému biskupovi Izaiáši k dnešnímu dni jeho anděla a nebeského ochránce.
Výročí kanonizace sv. Gabriela: Část ostatků stráží chrám v Nižné Rybnici
Pravoslavní věřící si připomínají památku makedonského divotvorce, biskupa veličského Gabriela Lesnovského. Část jeho ostatků je uložena v nižnorybnickém poutním chrámu.
Velvyslanci řešili diskriminaci křesťanů v Evropě
Rumunská ambasáda při Vatikánu hostila debatu o rostoucí náboženské nesnášenlivosti na kontinentu.
Unikátní objev: Pod podlahou kostela našli románský presbytář
Archeologové ve Stěbořicích odkryli základy kněžiště z 1. poloviny 13. století. Nález potvrdil historické vazby na cisterciáky z Velehradu.